в червні – липні. У ці місяці температура повітря знижується до +15–22 °C. На прибережній рівнині клімат належать до тропічного пасатного, посушливого. Тут відчувається вплив холодної Бенгальської течії, що проходить понад західним узбережжям Південної Африки. За рік у цих місцях випадає лише 300 мм осадків, а на крайньому півдні, в пустелі Наміб, взагалі лише 25 мм. Улітку середні температури цього регіону становлять +25–26 °C, а взимку – +16–20 °C. Дощі йдуть переважно в лютому – березні.
Майже 40 % території Анголи займають сухі й вологі тропічні ліси гілеї. Особливо густі вони у провінції Кабінда та на північ від річки Кванза. Сухі листопадні тропічні ліси розки нулася на нагір’ї. Там вони межують із ділянками саван зі злаковою рослинністю. Для узбережжя теж характерні савани, але тут ростуть не злакові, а різні трави та чагарники. Поблизу моря багато пальмових гаїв. На півдні Анголи, в пустелі Наміб, рослинність дуже бідна. Тут трапляється унікальна рослина Вельвічія мірабіліт, яка зовні нагадує восьминога.
Завдяки такому багатству природних зон тваринний світ Анголи вражає своєю різноманітністю. Тут зустрічаються слони, леви, носороги, гепарди, леопарди, зебри, антилопи та мавпи. Збереглися і дуже рідкісні тварини – червоний буйвіл, чорний соболь, манати і морські черепахи. Тваринний світ дуже потерпає від протизаконного полювання, тому кількість слонів, леопардів, чорних носорогів поступово зменшується. Цьому не стали на заваді навіть кілька національних парків, де полювання взагалі заборонено. Серед них найвідомішим є Парк Кісама (Бенго), який включає в себе хащі тропічного лісу і савани. Браконьєри полюють на слонів задля слонової кістки, яка дуже цінується в ювелірних виробах. А от чорний носоріг потерпає з іншої причини. Народна медицина вважає його ріг дуже цілющим. На африканських ринках за його маленькі частки добре платять золотом. А насправді цей ріг просто ороговіла щетина і ніякого лікарського ефекту, звісно, надати не може.
Деінде в Анголі збереглися унікальні племена, котрі досі ведуть спосіб життя, близький до кам’яної доби. Це привертає увагу етнографічних експедицій і любителів «екологічного туризму».
Нині в Анголі проживає близько 12 млн чоловік. Населення складається з багатьох племен. Найчисельнішими з них є народи овімбунду, амбунду та конго. Корінні жителі Анголи розмовляють мовами племен банту. Овімбунду, які живуть на плоскогір’ї, використовують мову умбунду. Їхня питома вага у складі африканського населення Анголи сягає 38 %. Амбунду становлять приблизно 23 %. Вони вживають кімбунду. Решта африканців, що мешкають в Анголі, використовують мову кіконго. До них належать племена лунда, чокве і куньяма та деякі інші. Ангольці європейського походження й народжені від змішаних браків між білими та африканцями віддають перевагу португальській.
Багатонаціональний склад населення дуже впливає на релігійні погляди мешканців країни. 38 % з них є католиками, 15 % – протестантами. Решта віддає перевагу традиційним місцевим віруванням, тобто язичництву.
Територія
