Легкий спосіб скинути вагу. Аллен Карр
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Легкий спосіб скинути вагу - Аллен Карр страница 9
Дивно, наскільки зашореними здаються нам дуже багато людей. У наших очах вони односторонні, упереджені і навіть фанатичні. Але ми, звичайно ж, не такі. Тільки не треба обдурювати себе. Я завжди вважав себе розумною людиною з широкими поглядами на життя. Яким величезним полегшенням було для мене вирватися з нікотинового полону. Але для мого Я це було й величезним шоком. Як я весь цей час своїм власним розумом не міг збагнути такі очевидні речі? Шок був трохи меншим від усвідомлення, що власним розумом я не міг об’єктивно оцінити свої звички у харчуванні.
Щоб відкрити свою свідомість, потрібно в першу чергу зрозуміти, що весь цей час вона була закрита. Одне з найбільших досягнень людства – наша можливість майже миттєво поширювати знання по всьому світу. Але, як сказав Джон Уейн (John Wayne), «рушниця – всього лише зброя, вона не краща і не гірша за людину, яка її носить!» Так само і наші високотехнологічні засоби зв’язку: подібно до більшості інших світових досягнень, вони не кращі і не гірші за ту інформацію, яку передають. Ті, хто знайомий із моєю методикою боротьби з курінням, вже знають, який потужний вплив чинять сучасні засоби комунікації на курців із промитими мізками.
Те саме відбувається майже у всіх сферах нашого життя. Давайте розглянемо деякі наочні приклади промивання мізків. Прийнято вважати, що хом’як – це симпатична, пухнаста, маленька істота розміром зі щура. Так, єдина явно помітна відмінність хом’яка від щура – це довжина хвоста. Більшість із нас з великим задоволенням пограються з хом’яком, але лише при одному погляді на мишу в багатолюдному приміщенні або, ще гірше, на щура ми з великою вірогідністю влаштували б паніку. Завдяки голлівудським фільмам нам відразу спадає на думку образ дівчат, що вдираються на найближчий стілець і кричать від страху, тоді як їх кавалери незворушно і розчулено спостерігають за їхніми проявами дитячості. Насправді ж, якби чоловіки дослухалися до свого інстинкту, вони реагували б так само, як і жінки. Але проблема в тому, що нам весь час промивали мізки, що справжній чоловік не повинен боятися ні драконів, ні, тим більше, щурів. Тому ми прикидаємося, що щури нас аніскілечки не лякають. Лише Великий Брат знає правду.
Але чому тоді й у чоловіків, і у жінок складається таке різне уявлення про двох дуже схожих істот? Чи обґрунтовано воно? Чи знаєте ви хоча б декілька людей, на яких накинувся або яких укусив щур? Ні. Усе це тому, що нам із дитинства промивали