Адюльтер. Пауло Коельйо

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Адюльтер - Пауло Коельйо страница 7

Адюльтер - Пауло Коельйо

Скачать книгу

то краще я почувалася – відважнішою, вільнішою. І тоді я зробила те, про що давно мріяла, ще від часів школи.

      Я опустилася навколішки, розстебнула змійку на його штанях і почала лизати його прутень. Він узяв мене за волосся й контролював мій ритм. Він досяг найвищої насолоди вже за хвилину.

      – Яке чудо!

      Я нічого не відповіла. Але, правду кажучи, було набагато краще для мене, аніж для нього, що еякуляція сталася завчасно.

      Після того як я згрішила, мене опанував страх, аби хтось цього не помітив.

      Повертаючись до газети, я купила зубну щітку й пасту. Через кожні півгодини заходила до ванної кімнати в редакції подивитися, чи не залишився в мене якийсь знак на обличчі або на блузці від Версаче зі складним візерунком вишивок, вельми зручним для зберігання слідів. Кутиком очей я пильно спостерігала за своїми колегами, але жоден із них (або жодна з них – жінки завжди краще налаштовані помічати такі речі) нічого не помітив.

      Чому це зі мною сталося? Здавалося, якась інша особа вплинула на мене й підштовхнула в суто механічну ситуацію, у якій не було нічого еротичного. Чи не хотіла я лише довести Жакобу, що я жінка незалежна, вільна, господиня власного вибору? Я вчинила це для того, щоб справити на нього враження чи щоб спробувати втекти від «пекла», як це називала моя подруга?

      Усе відбуватиметься, як і завжди. Я не стою на якомусь перехресті. Я знаю, куди мені йти, і сподіваюся, що з роками моя родина змінить напрямок руху, щоб у нас не виникло потреби мити автомобіль або робити щось надзвичайне. З часом відбуваються великі зміни – і я знаю, як вони відбуваються.

      Принаймні сподіваюся, що знаю.

      Я повернулася додому, намагаючись не здаватися ані щасливою, ані засмученою, що відразу привернуло увагу дітей.

      – Мамо, ти сьогодні не така дивна.

      Мені хотілося б їм відповісти: так, бо я зробила щось таке, чого не слід було робити, та, попри те, я анітрохи не почуваюся винною, лише боюся, щоб мене не викрили.

      Повернувся мій чоловік, як завжди, поцілував мене й запитав, як я провела день і що ми маємо на вечерю. Я дала йому відповіді, до яких він звик. Якщо він не помітить жодних змін у рутинному розпорядку дня, то не запідозрить, що сьогодні в другій половині дня я займалася оральним сексом з одним політиком.

      Який, до речі, не подарував мені найменшої фізичної втіхи. І тепер я божеволію від бажання, тепер я потребую чоловіка, багатьох поцілунків, хочу відчувати біль і втіху від тіла, яке лежить на моєму тілі.

      Коли ми піднялися до спальні, я усвідомила, що перебуваю в стані надзвичайного збудження й мені до болю хочеться покохатися зі своїм чоловіком. Але я повинна зберігати спокій – ніяких перебільшень, бо він може щось запідозрити.

      Я прийняла ванну, лягла поруч із ним, забрала пігулку з його руки й поклала її на нічний столик. Почала пестити йому груди й швидко розбудила в ньому бажання. Ми проникли одне в одного, як уже давно не робили. Коли я застогнала трохи голосніше, він попросив, аби я стримувалася, щоб не розбудити

Скачать книгу