залишився стояти. Йому доводилося згинатися під скошеним дахом горища.
– Обережно, молодий чоловіче.
– У якому сенсі?
– Голова. Ви можете забитися.
– А, дійсно, – сказав Ґет. – Так, справді, я можу забитися.
– Тож будьте обережні, – повторив дідусь.
Ґет розвернувся і пішов сходами вниз, не зронивши більше ані слова. Ми з дідусем хвильку посиділи мовчки.
– Він любить читати, – нарешті озвалась я. – Я думала, раптом він захоче взяти щось із татових книжок.
– Ти дуже дорога мені, Кейді, – сказав дідусь, поплескавши мене по плечу. – Моя перша онучка.
– Я теж люблю тебе, дідусю.
– Пам’ятаєш, як я повів тебе на бейсбол? Тобі було лише чотири.
– Звісно.
– Ти ніколи не куштувала «Крекер Джек»[4].
– Ага. Ти купив мені дві пачки.
– Мені довелося посадити тебе на коліна, щоб тобі було видно гру. Ти це пам’ятаєш, Кейді?
Я пам’ятала.
– Розкажи мені.
Я знала, що дідусь хотів почути від мене. Він досить часто просив мене щось розповісти. Йому подобалося переповідати родинні історії Синклерів, перебільшуючи важливість подій. Він завжди питав: «А що це означало для тебе?» – і чекав у відповідь подробиць. Картинок. Засвоєного уроку.
Зазвичай я обожнювала розповідати і слухати ті історії. Легендарні Синклери, як нам було весело, якими гарними ми були. Але того дня мені не хотілося.
– Це була твоя перша бейсбольна гра, – підказав дідусь. – Після неї я купив тобі пластикову бейсбольну биту, і ти відпрацьовувала удар на майданчику в Бостоні.
Чи знав дідусь, що він перервав? І якщо знав, то як поставиться до цього? Коли ми знову побачимось із Ґетом?
Він розійдеться з Ракель? Що відбуватиметься між нами?
– Тобі захотілося приготувати «Крекер Джек» удома, – вів далі дідусь, хоча знав, що мені відома ця історія. – І Пенні допомогла тобі приготувати його. Але ти плакала, що у тебе немає білих і червоних коробочок, аби його туди скласти. Пам’ятаєш?
– Так, дідусю, – здалась я. – Того ж дня ти поїхав назад на стадіон і купив іще дві упаковки. Дорогою додому ти з’їв попкорн, а коробки віддав мені. Я пам’ятаю.
Задоволений, він встав, і ми разом пішли з горища. Дідусь спускався невпевнено, тож сперся рукою мені на плече.
Я ЗНАЙШЛА ҐЕТА на прибережній доріжці і побігла туди, де він стояв, дивлячись на океан. Вітер, що посилювався, скуйовдив мені волосся, і воно лізло в очі. Коли ми поцілувалися, його губи були солоні.
БАБУСЯ ТІППЕР ПОМЕРЛА від серцевого нападу за кілька місяців до п’ятнадцятого літа. Навіть постарівши, вона лишалася чарівною жінкою. Сиве волосся, рожеві щічки; висока, худорлява. Це вона прищепила мамі любов до собак. У неї завжди було двоє, а часом і четверо золотих ретриверів з тих часів, коли дівчата були малі, і аж до її смерті.
Вона деколи поспішала з висновками і не однаково ставилася
Cнек з попкорну та арахісу в карамелі, зазвичай із маленькою іграшкою в упаковці, що продається на бейсбольних стадіонах.
