що Бог заказав їх їсти. Жінка як заглянула то й причипилась до чоловіка: «дай та дай!». Гадам і каже, що не можна. А вона: то так ти, каже, мене любиш, що жалкуєш і яблочка для мене!». Гадам і каже: їж уже, коли хочеш, жінко! Хоч мене до гріху не доводь. Як поїла сама, так і зачала препрошати чоловіка; що не відмовлявся, а ні способу! Ото вже їсть і чоловік…»[17]
За деякими народними легендами, Сатанаїл був закоханий у Єву, тому й підбив її на гріх, і саме він був батьком її першої дитини:
«…але той злий научився до Єви ходити (…) він прибирав способу, як би дістатися до Єви, бо він не міг витримати без неї (…) і як зайшов той злий там коло Єви збивати час і зробив їй таку дитину, шо мала двадцать штири голов. І як заричало під сходом соньця, то чути було аж на запад, де заходило. І Адам устрашився того, не знаючи, що робити (…) Адам ни знав, жи по німцілий світ піде (…) і з того почав народ плодити…»[18]
Козаки. З гравюри А. Ван Вестерфельда. Середина XVII ст.
Запорізький козак. Ілюстрація з книги О. Рігельмана «Літописне повіствування про Малу Росію». 1778 (1848)
Власне, ключовий сюжет про людське гріхопадіння веде до апокрифів (неканонічні, не визнані Церквою тексти на релігійну тематику), які запозичили цей сюжет з Біблії, де оголеність після гріхопадіння вже пов’язується із соромом та потребою прикривати тіло «розкрилися очі в обох них, і пізнали, що нагі вони. І зшили вони фіґові листя, і зробили опаски собі» (Буття, 3:7).
Проте, як свого часу зазначав Г. Булашев, українські легенди про гріхопадіння перших людей та їхнє вигнання з раю «принагідно і без нагоди люблять відхилятися від Біблії і впадати в грайливо-вульгарний тон».[19]
Цікавими є й народні вірування на те, звідки люди навчилися розмножуватися. Найчастіше йдеться про те, що саме Сатана напоумив, з огляду на що статевий акт вважався нечистим, диявольським і гріховним. Проте Господь Бог не заперечував цьому, адже лише через статеві стосунки люди можуть розмножуватися. З огляду на це секс у шлюбі заради дітонародження Церквою виправдовувався та дозволявся, на відміну від позашлюбних сексуальних практик: «Як Бог вигнав Адама і Євуз раю, то вони посідали в лісі да й плачуть, не знають, що і робить. Зослав Бог до них ангела, а ангел дав йому жменю жита і заступ і каже: «Возьми да скопай кусок землі, да посій оце жито, дл тобі з його буде хліб». А Єві дав жменю конопляного сімя, да каже: «Оце ти посій, до до цього буде вам плаття; (…) Ото посіяли вони да й посідали, – оддихають. А той ангол, що їх підвів перекинувсь у самого старшого ангола да й каже: «Ви вже посіяли собі так, щоб був у вас хліб і плаття, але просто нема у вас такого, щоб ви не вмерли. Ви визьміть да зійдіться докупи ідно з другим, д у Єви родиться син (…) А Єва каже: «Так ми не знаєм, як же то зійтись до купи, Адже ж ми і тепер вкупі. От той ангел як показав, то й родився у Єви Каїн».[20]
По селах етнографи записували й такі вірування щодо розмноження людей:
«Люди од людей взялися. Знають добре всі, як почалася людина: чоловіча та жіноча плоть
Драгоманов М. Малорусские народные предания и рассказы. – С. 191–192.
Гнатюк В. Галицько-руські народні легенди. – С. 6–7.
Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – С. 96.
Чубинський П. Труды… – С. 146–147.
