Чоловіче тіло у традиційній культурі українців. Ірина Ігнатенко

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Чоловіче тіло у традиційній культурі українців - Ірина Ігнатенко страница 7

Чоловіче тіло у традиційній культурі українців - Ірина Ігнатенко

Скачать книгу

з найпоширенішим фалічним символів був «огірок/огірочок».

      Жанрова сцена. К. О. Трутовський

      Крім того що назва виникла через схожість форми, цей овоч іще й обплітає стеблами інші рослини, що стало яскравим образом для позначення статевого акту. Цікаво, що в деяких регіонах України, саджаючи огірки, примовляли: «Щоб стільки було огірочків, як у селі хуйочків».

      Етнограф-збирач М. Дикарєв підготував розвідку «Знадоб до української народної ботаніки», де зазначав, що «огірок лічиться символом тої повноти чоловіка, що надає йому красу. Молоді, зелені огірки належать до молодих хлопців, а жовтяки, або жуп ляки, – до старих[25]».

      Ой гірки жовтяки:

      Старійтеся, парубки.

      Ой гіркі жуп ляки,

      Старійтеся, парубки!

      А в нас огірочки самі зелененькі;

      А в нас парубочки

      Самі молоденьки.

      Ой там на ярочку

      Сіють хлопці огірочки,

      Просять у дівчини бочки:

      – Ой дай, дівчино, бочки

      Посолити огірочки.

      Існували й еротичні загадки, розгадкою яких був «огірок», хоча могло читатися й інакше: «Покладу тверде, вийму м’яке, із кінця – кап-кап» (солоний огірок).

      Не менш відомим рослинним символом був і «перчик»:

      Ішла баба по перець,

      Припер її дід до дверець.

      Ой ти, діду, цить, сиди,

      Нащо тобі ще біди?

      – Ой бабуню, цить, мовичи,

      давай перцю утовчи!

      Цікаво, що словосполучення «дівок перчити», «товкти перець», «утовкти перцю» тощо в українському фольклорі означало здійснювати статевий акт.

      Не менш відомим замінником виступала й «кукурудза» або «качан»:

      Ой чи чула, чи не чула,

      Як я тебе кликав?!

      Як я тобі кукурудзу

      попід носа тикав?

      Де я тебе посаджу, моя кукурудзо?

      Бо на печі гаряче, на припичку вузько.

      Ой качан-качаночку,

      Качай мене щораночку,

      В мене шкура овечая —

      Качай мене щовечора.

      Покотив, повалив,

      З дівки жінку зробив,

      Із пирога – паляницю,

      Зі дівчини – молодицю.

      Вже мій качан розвивається,

      У червоні чобітки узувається!

      Що я його за стебло,

      То він мене за стегно!

      Що я його за вершок,

      То він мене за чубок!

      Що я його за литку,

      То він мене за цицьку!

      Ой качане, качане,

      За що ж мене качаєш,

      За що ж мене качаєш,

      В мене кунки шукаєш?

      В українських сороміцьких піснях овочем, що символізує чоловіка, його інтимну силу, може виступати й буряк, а словосполучення «буряченьки садити», «піти на буряки», «червоний буряк до білого тіла» означають статевий акт.

      Випили пиво, викотили бочку,

      Вживали, виморгали в пана-свата дочку,

      Положимо спати на білій кроваті!

      Ми

Скачать книгу


<p>25</p>

Дикарєв М. Знадоби до української народної ботаніки // Бандурка. Українські сороміцькі пісні / Упоряд. М. Сулима. – К.: Дніпро, 2001. – С. 251.