Пасажир. Жан-Крістоф Ґранже
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Пасажир - Жан-Крістоф Ґранже страница 42
Прокинувшись, вона здивувалася навіть, що не замурзалася кров’ю.
Анаїс взяла душ. Зварила каву. І сіла за письмовий стіл, щоб перечитати написані вночі нотатки.
Безголову тушу бугая виявили вранці 13 лютого на пасовиську Жельди, ферми з розведення бугаїв для кориди, розташованої біля міста Вільнев-де-Марсан. Анаїс привітала Закрауї і звеліла йому вкладатися до ліжка. Сказала, що з господарем побалакає сама. Хлопець наче образився, та не став сперечатися: як і всі члени групи, він уже цілу добу був на ногах.
Анаїс повернулася додому. Зателефонувала фермерові й попередила, що приїде завтра вранці. Потім пошукала в мережі посилання на згадки про калічення худоби, скоєні останніми роками. Найгучнішою справою була серія нападів на коней у Німеччині в 90-х роках. Їх знаходили з відрізаними вухами і статевими органами, декотрі були зарізані ножами. У численних статтях, присвячених цій проблемі, мовилося, що поліція заарештувала декількох підозрюваних, та злочини тривали й далі. Схожі випадки спостерігались у Великобританії та Нідерландах років із десять тому. Анаїс ознайомилася з кожним, та нічого спільного з її вбивством не було. Жодної зачіпки, що допомогла б їй у розслідуванні.
У 80-х роках у Америці чимало галасу накоїли випадки так званої підпільної хірургії. На полях почали знаходити трупи великої рогатої худоби, до того ж спостерігачі зазначали, що ті операції проводили невідомим науці знаряддям. Висновок був такий: в актах варварства винні або чужопланетяни, або ж самі фермери. Дочитавши до того місця, Анаїс згорнула сторінку.
Настала північ, та спати їй не хотілося. Вона поринула в читання матеріалів про розведення toro bravo. Дізналася, чим їх годують. Як утримують. Як проводять селекцію. Дізналася, як вони гинуть на арені. Уся інформація, що її вона здобула з численних статей, лише підтверджувала те, що відомо було їй і передніше: корида – це лайно. Бугаїв тримають в ізоляції, годують до звалу, таврують розпеченим залізом і без будь-якого підготування в чотирирічному віці випускають на арену. А бугай, до речі, за нормальних умов може жити до двадцяти років.
О другій годині ночі вона вже дрімала над клавіатурою, та її роззбудив телефонний дзвінок. То був ветеринар Анош, який сказав, що вдень до нього звернувся Лонґо. О восьмій вечора йому привезли бичачу голову, і він відразу ж узявся до роботи. Його й раніше залучали до співробітництва з правоохоронними органами як експерта у справах, пов’язаних з отруєнням і зараженням свійської худоби. Говорив він швидко, нервував, та Анаїс була вдячна йому, бо він дозволив їй заощадити час, якого було небагато.
Перш ніж досліджувати голову, експерт узяв пробу крові й відправив її на аналіз до лабораторії токсикології при інспекції з контролю над якістю м’яса. Результати вже прийшли: у кровоносних судинах мозку виявили сліди кетаміну, потужного анестетика, який використовується для того, щоб приспати худобу. Активна