знаю. – У голосі дворецького звучав сумнів. – Є міс Ремсботтом, але та ніколи не підходить до телефону. Є також міс Дав, вона, можна сказати, виконує обов’язки економки.
– Будь ласка, покличте до телефону міс Дав. Я говоритиму з нею.
– Спробую її знайти.
У телефоні було чутно, як віддаляються його кроки. Кроків, які б наближалися, інспектор Ніл не почув, але через хвилину або дві у слухавці пролунав жіночий голос:
– Це міс Дав, я слухаю вас.
Голос був низький і добре поставлений, дикція чітка й виразна. В інспектора Ніла склалася про міс Дав позитивна думка.
– Пробачте мені, міс Дав, але я мушу повідомити вас, що містер Фортеск’ю нещодано помер у шпиталі Святого Юди. Йому раптом стало зле в його кабінеті. Мені конче треба сконтактуватися з його рідними.
– Я розумію. Але не знаю… – Голос у неї досі звучав рівно, але відчувалося, що вона приголомшена. Після короткої паузи вона провадила: – Обставини склалися вкрай несприятливо. З ким вам треба сконтактуватися насамперед – це з містером Персівалом Фортеск’ю. Саме він повинен віддати необхідні розпорядження. Ви можете зателефонувати йому до готелю «Мідленд» у Манчестері чи до готелю «Ґренд» у Лестері. Або сконтактуйтеся з фірмою «Шірер-енд-Бондс» у Лестері. Боюся, я не знаю, який у них телефонний номер, але знаю, що саме цю фірму він збирався навідати, і вони можуть вам повідомити, де сьогодні його треба шукати. Місіс Фортеск’ю, безперечно, повернеться додому на обід, а може, навіть на чай[6]. Це буде великим потрясінням для неї. Він занедужав раптово, чи не так? Містер Фортеск’ю почував себе цілком добре, коли покинув дім сьогодні вранці.
– Ви бачили його перед тим, як він пішов?
– О, так. Що з ним сталося? Серце?
– У нього були проблеми із серцем?
– Ні… ні… не думаю. Але ж це сталося так раптово… – Вона на мить замовкла. – Ви говорите зі шпиталю Святого Юди? Ви лікар?
– Ні, ні, міс Дав, я не лікар. Я говорю з кабінету містера Фортеск’ю. Я інспектор-детектив Ніл із відділу кримінальних розслідувань, і я маю намір приїхати до вас, як тільки зможу.
– Інспектор-детектив? Ви хочете сказати – що ви хочете сказати?
– Ідеться про випадок раптової смерті, міс Дав. А коли має місце раптова смерть, то нас викликають на сцену подій, а надто, якщо небіжчик давно не бачився з лікарем – а саме так і було, я не помиляюся?
У тоні його голосу був лише натяк на запитальну інтонацію, але молода жінка відразу відповіла:
– Ви не помиляєтеся. Персівал двічі призначав йому зустріч із лікарем, але він так і не пішов. Він поводився вкрай нерозважливо, й усі були дуже стурбовані… – Вона замовкла, а тоді провадила у своїй звичній стриманій, формальній манері: – Якщо місіс Фортеск’ю повернеться додому раніше, ніж ви приїдете, то що мені їй сказати?
«Оце справді практичний склад розуму: справа насамперед», – подумав інспектор Ніл. А вголос промовив:
– Скажіть їй, що у випадку раптової смерті ми повинні провести
Чай в англійських родинах традиційно подають о п’ятій годині дня, тоді як обід буває не раніше сьомої-восьмої години вечора.
