«плазми» до початку липня зводиться нанівець. Більшість колишніх краплярів закидують піпетки, лишають скляночки й носовички. Увага великих мас легко відволікається на нові подразники. На зміну братствам і кланам «архе» приходять свіжі віяння, не менш екзотичні: відв’язні парафреніки з немитими очима та парафреніки-аннігілісти з кисневими подушками; помпезне Товариство Абстрактних Богів; слизький Котар, чиї послідовники ледь не спалили дурдім на Кульпарківській; веселий сексапіл Оранжевих оподельдоків і готична антисанітарія «Немитих Трутнів» – хіба не досить?
Тому під тиском моди і громади маса тих, хто був помічений у причетності до крапель, поспішає покінчити з минулим. Тема крапель ураз виявляється дуже непопулярною, про неї кажуть: «зав’язла на зубах». Навіть у колах уже згаданих відв’язних парафреніків «архе»-істерія звинувачується у «штучності», «надуманості» і взагалі – піддається Огульній Критиці. Публічне поширення про особисті переживання «плазми» стає ознакою поганого тону. Воно допускається хіба серед початківців, або в колі друзів-побратимів. Решта суспільного фронту «чистить зуби».
Хтось із видців зауважив: «Натовпу лячно пригадувати ці дні власної величі, дні свободи – дні «архе». Важко не погодитись. Колишні агітатори за видження «плазми» вчасно зрозуміли: «колективне спасіння» нікому непотрібне, навіть на халяву. Куди цікавіше натягнути гетри і гуляти топлес разом з іншими Оподельдоками.
Легкі до змін видці, чий дух волів видіти й надалі, змотали жилки і перестали навіть признаватися, що колись мали справу з «тими краплями».
Чи хтось крапає «архе» й досі, невідомо.
Напевно, так.
Терезка пригадує
Надвечір Температура сиділа біля відчиненого вікна і малювала простим олівцем. В якийсь момент їй це набридло, і дівчина вихилилася через вікно надвір.
Надворі було тепло. Повітря пронизували шаруваті пролежні холоду десь із півночі: типово на початок осені.
Між підвіконням повзало пару сонечок. Кілька хвилин Терезка вичікувала, чи не будуть сонечка злягатися. Не спостерігши нічого екстравагантного, пішла на кухню ставити чайник.
Запарила мате. (Цього літа всі пили мате: таке вже літо). Сіла на ліжку, запивала ним бублики й сіяла дрібки довкола. Вона завжди купувала бублики, коли передчувала загострення геометричності. Бублики у цьому плані були бездоганними. Бублики робили їй добре.
Терезка зітхнула від млоску. Від запаху осені скубло у переніссі. Вона вгризла сушку, запила гірким запаром (на грудях – легко-легко), і, для годиться, пригадала школу.
У десятому класі Тереза Температура впала в містичне передчуття.
Їй захотілося чогось окультного й герметичного, бажано – прикладного й наочного. Терезка гадала, що в ній прокидається Геній. Невідомо, що то з нею було, але їй хотілося чогось такого-претакого, що рознесло б голову на друзки від здивування
