потворні жінки контролюють сильних чоловіків…
КРАСА (здивовано). Що?
ГОЛОС (дуже пригнічено). Так, це справді сумне видовище. Жінки зі скошеним підборіддям та безформними носами у білий день наказують чоловікам: «Зроби це!», «Зроби те!», і навіть найбільш могутні чоловіки беззастережно підкоряються своїм жінкам, до яких звертаються пишномовно: «місіс така-то» або «дружина».
КРАСА. Не може такого бути! Я, звичайно, розумію поклоніння перед чарівними жінками – але перед повними? Чи кістлявими? Чи жінками із запалими щоками?
ГОЛОС. Навіть перед такими.
КРАСА. А що від мене потрібно? Які в мене шанси?
ГОЛОС. Все буде «непросто», якщо можна так сказати.
КРАСА (після невдоволеного мовчання). Чому ж не давні землі, землі виноградників і красномовних чоловіків, чи землі кораблів і морів?
ГОЛОС. Очікується, що скоро вони будуть дуже зайняті.
КРАСА. О!
ГОЛОС. Твоє життя на землі буде, як завжди, проміжком між двома значущими поглядами у світове дзеркало.
КРАСА. Ким я буду? Ти мені скажеш?
ГОЛОС. Спершу було задумано, що ти з’явишся актрисою кіно, але ця думка виявилася недоцільною. Впродовж п’ятнадцяти років ти втілишся в образі світської дівчини.
КРАСА. А що це?
В пориві вітру з’являється новий звук, що його можна трактувати як: «голос почухав голову».
ГОЛОС (після довгої паузи). Щось на кшталт фальшивої аристократки.
КРАСА. Фальшивої? Що це таке?
ГОЛОС. Це ти також довідаєшся в тих землях. Ти зустрінеш багато такого, що буде фальшивим, і робитимеш багато фальшивого.
КРАСА (безтурботно). Все це звучить так вульгарно.
ГОЛОС. Навіть наполовину не так вульгарно, як насправді. Впродовж п’ятнадцяти років тебе будуть називати «дівчинка-регтайм», «вертихвістка», «джаз-бебі», «дівчина-вамп». Ти будеш танцювати нові танці так само граційно, як танцювала старі.
КРАСА (пошепки). Мені будуть платити?
ГОЛОС. Так, як завжди, – любов’ю.
КРАСА (легкий усміх лише на мить бентежить нерухомість її уст). А мені сподобається, коли мене називатимуть «джаз-бебі»?
ГОЛОС (розважливо). Ти це обожнюватимеш…
Тут діалог закінчується, Краса далі нерухомо сидить, зірки зупиняються в пориві захоплення, вітер, білий і стрімкий, розвіває її волосся.
Це дійство відбулося за сім років до того моменту, коли Ентоні сидів перед вікном своєї квартири і слухав дзвони Святої Анни.
Розділ ІІ
Портрет сирени
За місяць на Нью-Йорк із хрускотом обвалився листопад, а разом із ним три важливі футбольні матчі й мелькання хутра вздовж П’ятої авеню. Також він приніс відчуття напруженості в місто й приглушене хвилювання. Кожного ранку тепер у пошті Ентоні траплялися запрошення. Три десятка добропорядних осіб жіночої
