Маклена Граса (збірник). Микола Куліш

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Маклена Граса (збірник) - Микола Куліш страница 28

Маклена Граса (збірник) - Микола Куліш Шкільна бібліотека української та світової літератури

Скачать книгу

Зараз ідіть у чулан та запаліть мені в печі! Солома й кізяки у сінях…

      Панько (стукнув, рипнув чобітками). Радий слухати! (Пішов).

      Лизя (до збентеженого батька). Хтось стукнув у вікно. Мабуть, Годований. Послі розпитаєтесь. (Вийшла.)

      Гиря зиркнув у вікно. Пішов одчиняти.

7

      Прийшли двоє: дід з ціпком і високий огрядний чоловік – Годований.

      Дід з ціпком (струсив сніг). Насилу добились: б’є, мете, крутить, щоб ти знав. Прямо тобі ціла ліворуція. А тут ще Ларивон трохи дрючком не загилив…

      Годований. Стереже, як часовий на посту. Насилу вгамували. Ху! А ми оце до вас, Гнате Архиповичу, прийшли, чи не знаєте ви…

      Дід з ціпком (перехопив). Чого отой Смик та Копистка…

      Гиря. По хатах бігають?

      Дід з ціпком. Еге… Невже знаєш?

      Гиря. Знаю.

      Годований. Хто сказав?

      Гиря. А є такі. (Показав на двері.) Не так поки що голосно кажіть, бо…

      Годований. Ага. Молодця у вас дєвка!

      Гиря. Та вже діло своє знає…

      Годований. Так оце ми до вас: що то значить, що вони по хатах бігають?

      Дід з ціпком. Як би чого не вийшло, щоб ти знав!

      Гиря. А вже виходить! Я оце по вас сестриць думав посилати…

      Годований. Он як!

      Гиря. Виходить так, як од архирея через монашки було упереджено: завтра братимуть з церкви чашу й хрест… Прийшла така бомага… Пишеться, щоб на обчеських зборах, з народного дозволу це робилось, та Смик і Копистка не дурні. Знають, що голота вся на збори не полізе, так вони ото й майнули по хатах своїх писати. Думають, без зборів це діло зробити.

      Пауза. Сипнуло снігом у вікно. Годований аж за голову вхопився:

      – Та невже ж таки заберуть?

      Дід з ціпком. Га?

      Гиря мовчки поправив лампадика.

      Годований. Ну то як же, Гнате Архиповичу?

      Гиря (перехрестився). Пора.

      Дід з ціпком. Що саме, Гнате?

      Гиря. Пора, кажу!

      Скинулись Гиря й Годований очима. Один одного зрозуміли.

      Годований (по паузі). Так граймо на тривогу?

      Гиря. А так…

      Дід з ціпком (залупав очима). Та що саме – не второпаю?

      Годований. Це, діду Онисько, воєнний сигнал такий є – тривога. Щоб, значить, ать-два – і всі, як один, на ногах!

      Дід з ціпком. Ага, ага!.. Тепер добрав діла.

      Гиря. Удосвіта рано сестриці підуть по наших хатах. Казатимуть, щоб не піддавалися і хреста та чаші святої – анікому. Бо скоро, мовляв, край буде комуні…

      Дід з ціпком. І большевицькому движенію, щоб казали.

      Гиря. А виходить – край їм!.. Оце й золото з церков забирають, щоб було чим по загряницях жити. Не дозволимо, Господи!

      Годований.

Скачать книгу