Маклена Граса (збірник). Микола Куліш
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Маклена Граса (збірник) - Микола Куліш страница 28
Панько (стукнув, рипнув чобітками). Радий слухати! (Пішов).
Лизя (до збентеженого батька). Хтось стукнув у вікно. Мабуть, Годований. Послі розпитаєтесь. (Вийшла.)
Гиря зиркнув у вікно. Пішов одчиняти.
Прийшли двоє: дід з ціпком і високий огрядний чоловік – Годований.
Дід з ціпком (струсив сніг). Насилу добились: б’є, мете, крутить, щоб ти знав. Прямо тобі ціла ліворуція. А тут ще Ларивон трохи дрючком не загилив…
Годований. Стереже, як часовий на посту. Насилу вгамували. Ху! А ми оце до вас, Гнате Архиповичу, прийшли, чи не знаєте ви…
Дід з ціпком (перехопив). Чого отой Смик та Копистка…
Гиря. По хатах бігають?
Дід з ціпком. Еге… Невже знаєш?
Гиря. Знаю.
Годований. Хто сказав?
Гиря. А є такі. (Показав на двері.) Не так поки що голосно кажіть, бо…
Годований. Ага. Молодця у вас дєвка!
Гиря. Та вже діло своє знає…
Годований. Так оце ми до вас: що то значить, що вони по хатах бігають?
Дід з ціпком. Як би чого не вийшло, щоб ти знав!
Гиря. А вже виходить! Я оце по вас сестриць думав посилати…
Годований. Он як!
Гиря. Виходить так, як од архирея через монашки було упереджено: завтра братимуть з церкви чашу й хрест… Прийшла така бомага… Пишеться, щоб на обчеських зборах, з народного дозволу це робилось, та Смик і Копистка не дурні. Знають, що голота вся на збори не полізе, так вони ото й майнули по хатах своїх писати. Думають, без зборів це діло зробити.
Пауза. Сипнуло снігом у вікно. Годований аж за голову вхопився:
– Та невже ж таки заберуть?
Дід з ціпком. Га?
Гиря мовчки поправив лампадика.
Годований. Ну то як же, Гнате Архиповичу?
Гиря (перехрестився). Пора.
Дід з ціпком. Що саме, Гнате?
Гиря. Пора, кажу!
Скинулись Гиря й Годований очима. Один одного зрозуміли.
Годований (по паузі). Так граймо на тривогу?
Гиря. А так…
Дід з ціпком (залупав очима). Та що саме – не второпаю?
Годований. Це, діду Онисько, воєнний сигнал такий є – тривога. Щоб, значить, ать-два – і всі, як один, на ногах!
Дід з ціпком. Ага, ага!.. Тепер добрав діла.
Гиря. Удосвіта рано сестриці підуть по наших хатах. Казатимуть, щоб не піддавалися і хреста та чаші святої – анікому. Бо скоро, мовляв, край буде комуні…
Дід з ціпком. І большевицькому движенію, щоб казали.
Гиря. А виходить – край їм!.. Оце й золото з церков забирають, щоб було чим по загряницях жити. Не дозволимо, Господи!
Годований.