А завтра приходь до церкви… Чуєш?
Стоножка (із сіней). Прийду!
Вернувся Гиря в хату, аж тут Лизька із чулана вийшла. Очі сяють, на щоках ягідки грають. Підійшла і пошепки:
– Папаню, милий… Завтра свати до нас будуть. Чуєте? Свати!
Гиря (стрепенувся). А не бреше?
Лизя. Ні, ні, щось на його оті комзлидні насіли, дак він на все рішився…
Гиря. Та невже?
Лизя. Цс-с…
Гиря. Рішився, кажеш?
Лизя. Цс-с-с, папаню… Не показуйте йому, що ми так ізраділи… Пхи!
Гиря. Гм… Подивлюсь на тебе, Лизю, – вилита ти мати. Покійна теж така була, царство їй небесне… Ну, йди, доню, до нього… Та гляди лишень, щоб не обдурив!..
Лизя. Пхи! Ще що вигадаєте! Не на таку напав…
Гиря. А про церкву ти йому нагадала?
Лизя. Піде й до церкви.
Гиря. Гляди ж… А на весілля – духів отих та пахощів повне відро тобі куплю… Постривай ще… (Озирнувся, одчинив якусь лядку, витяг пляшку самогону, одлив половину.) На, почастуй… Тільки багато не давай… Та гляди мені!..
Вийшла Лизя, Гиря пройшовся по хаті. Із другої хати вийшов Годований, дід з ціпком, черниці, Ларивон.
Гиря (усміхнувся до них). Чули?
Годований. Голова у вас, Гнате Архиповичу.
Гиря. Просвітляється життя, просвітляється. (Повернувся до божниці.) О Господи, царю небесний! Перебори ти силою своєю революцію! Попали ти її огнем своїм! Попелом укрий! Вітром розвій!
Черниці стали навколішки. Зашелестіли губами й широкими рукавами. Молилися всі:
– Поверни все на старий лад!.. Та невже ж ти не в силах подужати комуну? Бий її, трощи, з корінням виривай геть!.. Ти покарав був Йова милосердного, дак ти ж йому повернув усе добро… Верни ж нам наше добро, що комнезами забрали!.. Верни коні, хліб, худобу, гроші!.. Ну верни ж, верни, тебе благаємо!..
Завіса
Дія третя
Біля церковної брами зібралась комісія: Смик, два незаможники. Підійшов Копистка з ключами.
Смик (назустріч йому). Ну як?
Копистка. Ключі ось, а піп не хоче йти. Каже, що хорий…
Смик. Він прочитав протокола і що з центру пишуть?
Копистка. Прочитав.
Смик. Ну й що?
Копистка. Дуже, видно, зрадів, бо губи так і вдарили тропака…
Смик. Кинь жарти!.. Ти йому сказав, що й як? Копистка. За все сказав… Каже – не вийду, хорий… Смик (одімкнув браму). Будемо брати й без його. А в протокол впишемо, що піп одмовився… Заходьте, товариші! (Спинив Копистку.) А ти в церкву не заходь, чуєш? Твоє діло тут наглядати. (Пошепки.) Наш Юда – Панько – ночував сю ніч у Гирі, спав з його дочкою, то, мабуть, про все уже вишепотів…
Копистка. Про це, братухо, я вже
