найдорожчої розкоші – свого розлучення.
Ви помітили, яка складна динаміка стадії Активного зростання? Засновники хочуть втекти від повсякденного управління, але не хочуть поступатися контролем. Через поступове дистанціювання засновника та складнощі делегування виникають лабети дистанційного управління – і це найгірша ситуація з можливих. Засновники йдуть, але більше ніхто не має права, нахабства чи мужності ухвалювати рішення. Очільники компаній на етапі Активного зростання переконані, що коли вони делегують повноваження, усім розпоряджатимуться їхні підлеглі. Тож вони йдуть. Але не назавжди і не на передбачуваний період часу. Коли вони з’являються знову, то повертаються, як чайки. Усі стежать за небом, сподіваючись, що засновники сьогодні на них не нагидять.
Що відбувається, коли засновники повертаються відвідати компанію? Можливо, вони помічають чи їм розповідають про зміни, які їм не до душі. І тоді все летить до біса. Засновники завжди мають кращі та новіші ідеї. Підлеглі мали б їх передбачити, знати й дотримуватися. За лічені години засновники заново централізують владу тільки для того, щоб знову зникнути. Ніхто не знає, що робити чи чого не робити, і всі дедалі більше тривожаться. Намагатися уявити, чого хотіли б від них засновники, – це щонайменше ризиковано. Більшість засновників доволі креативні, і на стадії Активного зростання їхня зарозумілість не піддається вгадуванню.
Велич очільників компаній на стадії Активного зростання охоплює здатність керувати бізнесами інтуїтивно. Однак ці генії рідко коли здатні сформулювати свої інтуїтивні відчуття чи передати їх тому, хто може діяти замість них. А їхні підлеглі, неспроможні діяти, дають волю безсиллю. І коли мандрівні керівники вчергове повертаються, звинувачення та розчарування починаються заново. Вони засмучені, що ніхто не вжив заходів, ніхто не впорався із проблемами. Звісно, коли ухвалено рішення, які засновник піддає сумніву, летять чиїсь голови. Люди починають боятися візитів засновників, займаючи налякану позицію «і зробиш – погано, і не зробиш – погано».
Тим часом засновники почуваються в пастці власного творіння. Один розчарований засновник загадав мені загадку, що ілюструє цю ситуацію.
«Коли ти припиняєш займатися сексом із 90-кілограмовою горилою?» – спитав він.
Я не знав.
«Коли горила захоче!» – сказав він.
Та прекрасна ідея щодо милої маленької компанії-немовляти на стадії Активного зростання тікає від власника. На початку щось симпатичне, маленьке і пухнасте, тепер це величезна мавпа, яка вимагає від засновника уваги. І на цій стадії засновник не здатен, не знає як і більше не хоче приділяти цю увагу.
Вони описують цих лідерів як «геніїв, божевільних, еклектичних,
