починає звучати фальшиво, який видає більше емоцій, а який просто підлагоджується під інші. Афіна, здавалося, грала на своєму інструменті без найменшого ентузіазму, вона завжди була десь далеко, ніколи не ділячись зі своїми колегами ані радощами, ані прикрощами свого особистого життя, даючи всім зрозуміти, що коли вона закінчувала роботу, то решту свого дня присвячувала дитині – й більше нічого. І раптом вона почала здаватися не такою стомленою, у неї з’явився очевидний інтерес до спілкування, і вона розповідала кожному, хто хотів її слухати, що відкрила процес, який допомагає повернути людині радісне усвідомлення своєї молодості.
«Повернути усвідомлення своєї молодості» – це звучить як така собі магічна формула, і коли ці слова промовляє людина, якій лише 21 рік, то вони здаються абсолютно невідповідними до контексту, проте, як не дивно, люди їй вірили й почали допитуватися, в чому ж полягає секрет її формули.
Ефективність її роботи зросла – хоча вона залишалася на тій самій посаді. Її колеги, які раніше обмежувалися «добриднем» і «на все добре», стали запрошувати її на обід. Коли вони поверталися з таких обідів, то здавалися дуже задоволеними, і продуктивність нашої філії зробила велетенський стрибок угору.
Знаючи, що захоплені якоюсь пристрастю люди зрештою заражають нею і те середовище, в якому живуть, я негайно здогадався, що Афіна, напевно, зустріла когось такого, хто став дуже важливою особою в її житті.
Я запитав її про це, і вона підтвердила мій здогад, додавши, що ніколи не відповідала на запрошення клієнтів, але цього разу не змогла його відхилити. За нормальних обставин її треба було б негайно звільнити – правила банку були очевидними, персональні контакти були тут категорично заборонені. Але на той час, як я помітив, її поведінка заразила практично всіх; декотрі з її колег стали виходити разом із нею після роботи й, наскільки мені було відомо, принаймні двоє або троє з них бували у неї вдома.
Я опинився перед дуже небезпечною ситуацією; молода стажерка, без будь-якого попереднього досвіду праці, яка раніше була сором’язливою, а іноді й агресивною, стала чимось на зразок природного лідера для моїх службовців. Якби я її звільнив, вони могли б подумати, що я зробив це з ревнощів, – і я втратив би їхню повагу. Якщо я її триматиму, то ризикую через кілька місяців утратити контроль над групою.
Я вирішив трохи зачекати; а тим часом «енергія» (я терпіти не можу це слово, адже воно не означає нічого конкретного, бо, зрештою, ми говоримо не про електрику) агенції стала поліпшуватися. Клієнти здавалися більш задоволеними і стали рекомендувати інших. Службовці завжди перебували в доброму настрої, і хоч кількість клієнтів подвоїлася, мені не довелося наймати нових людей, бо мої працівники успішно справлялися з додатковим обсягом роботи.
Одного дня я одержав листа від свого начальства. Вони хотіли, щоб я поїхав до Барселони, де наш банк збирався провести свою внутрішню конференцію, на якій я зможу пояснити адміністративний метод,
