світом із вродливим чоловіком у ліжку…
– Ну, – відказує він, доки метушиться з камерою, – тоді я пізніше вискочу і знайду тобі когось. Кому ти надаєш перевагу, Деніелу Крейгу? Чи комусь більш старомодному на кшталт Берта Рейнольдза?
Але Андреа його не чує, і він це розуміє. Вона дістала кишенькове дзеркальце і прискіпливо розглядає своє відображення. Судячи з гримаси на обличчі, вона не зовсім задоволена тим, що бачить. Тремтячою рукою Андреа намагається схопити щіточку, потрапити нею в пудру і зробити макіяж перед фінальною сценою. Це сумне видовище, і Льюїс не витримує.
Він відкладає камеру вбік, підбігає до неї і сідає на ліжко. Місця там, на жаль, більш ніж досить для них обох. Він хапає щіточку і пудру та береться до роботи. Додає рум’ян і підфарбовує помадою її губи. Вони тонкі, потріскані і зневоднені. Організм неначе відштовхує все, що може подовжити життя.
Вона терпляче зносить його метушню без жодного слова. Він розуміє, що їй, напевне, погано, якщо вона не користується нагодою пожартувати з його таланту візажиста. Роки в сільській самодіяльній театральній трупі не минули даремно.
– Що, Максе Фактор, готово? – запитує вона і кладе голову на подушку так, ніби на те, щоб потримати її рівно, пішли всі сили. – Який я маю вигляд?
Льюїс простягає руку і гладить її по волоссю. Воно має блискучий сріблясто-сивий відтінок і підстрижене так коротко, що видно форму черепа. Це одна з тих хлопчачих зачісок, які пасують лише дуже вродливим жінкам. А Андреа вродлива – точніше, була такою. Але тепер колись стильні вилиці – саме того типу, про який його мати казала, що вони «старіють красиво» – випирають, немов металевий каркас, а шкіра напнута, наче після найгіршої у світі підтяжки обличчя.
Її очі затьмарені болем – сьогодні зранку вона відмовилася приймати ліки, мотивуючи це тим, що їй потрібен ясний розум, – але досі зберігають той неймовірний відтінок, який він ніколи не забуде. Такий насичений синій, що майже переходить у фіолетовий. Очі, як в Елізабет Тейлор.
Він бачив Андреа в багатьох фільмах, де вона знімалася, ще за молоду, коли вона була, як тоді казали, «прикрасою картини». Вона не стала зіркою і не знімалася ні в чому новому після 2005 року, але вона досі часом отримує емейли від фанатів та запрошення на прийоми. Багато людей впізнали б її. Ці очі. Це обличчя. Усі ті ролі, які вона зіграла в 1970-х і 1980-х: зазвичай це була роль жінки, до якої хтось залицяється, чи темпераментної барменші, чи, за її власним висловом, «шикарної панянки».
Жодної головної жіночої ролі – але, з іншого боку, цікавих жіночих ролей тоді, на жаль, бракувало, а в неї було двоє дітей, за якими потрібно було доглядати. У наш час вона була б зіркою, думає він, як Кілі Гевес, Рейчел Вайс чи Кейт Вінслет. Утім, навіть коли вона грала Добросерду Повію в одній із серій «Свіні» чи Сексапільну Інопланетянку в серіалі «Доктор Хто», вона завжди викладалася на повну. Завжди вражаюче чарівна. Завжди незабутня.
Власне, єдині двоє людей, які таки зуміли забути
