на яку я обраний, за час мого перебування на ній не виходили за рамки тих фактичних витрат, які можуть бути визнані необхідними в ім’я суспільного блага.
Висловивши вам таким чином мої почуття, викликані тією подією, що звела нас разом, я залишаю вас, не проминувши звернутися ще раз до милосердного Батька Людства зі смиренним проханням, що коли Йому було вгод-но дарувати американському народу можливість обговорювати в обставинах повного спокою і прийняття з безприкладною одностайністю рішення про форму урядування в ім’я безпеки його Союзу і реалізації його прагнення до щастя, то нехай Його Божественне благословення так само виразно проявиться в широті поглядів, виваженості порад та мудрості заходів, від яких і має залежати успіх нашого уряду.
Коли в Сполучених Штатах наближалися чергові, треті за рахунком в історії країни президентські вибори, громадяни країни сподівалися, що Джордж Вашингтон знову виставить свою кандидатуру (конституційні обмеження щодо кількості переобрань на президентську посаду з’явилися в США тільки після Другої світової війни). Однак бажання американців не збігалося з намірами самого Вашингтона. За півтора місяця до виборів він звернувся з прощальним посланням до нації, у якому оголосив про рішення не виставляти свою кандидатуру на чергових виборах, а також виклав своє бачення того, якою має бути американська держава і якого курсу повинна дотримуватися нова адміністрація у внутрішній і зовнішній політиці. Нині щороку 22 лютого, перед початком чергової сесії законодавчих зборів країни, текст прощального послання Вашингтона зачитується перед обома палатами Конгресу США.
«Прощальне послання» Джорджа Вашингтона
Друзі і співгромадяни!
Зважаючи на те, що наближаються нові вибори громадянина, якому доведеться очолити адміністрацію Сполучених Штатів, і фактично надійшов час, коли ваші помисли мають бути присвячені вибору особи, наділеної цією відповідальною довірою, мені здається своєчасним, особливо враховуючи те, що це може сприяти більш чіткому виявленню суспільної позиції, довести до вашого відома моє рішення відмовитися від того, щоб фігурувати серед тих осіб, з котрих буде робитися вибір.
Те, що я погодився до цього часу служити на посаді, на яку двічі кликав мене ваш вибір, було жертвою, яку мої наміри принесли уявленню про обов’язок, і повагою до того, що мені уявлялося вашим бажанням. Я постійно сподівався, що мені вдасться набагато раніше, зважаючи на міркування, які я не міг ігнорувати, повернутися у відставку, з якої я, усупереч бажанню, був відкликаний. Моя рішучість учинити так до останніх виборів навіть підштовхнула мене до думки про підготовку звернення до вас; однак тверезі міркування з приводу того скрутного і загрозливого стану наших справ у відносинах з іноземними державами й одностайна порада осіб, що користуються моєю довірою, змусили мене
