Озіріса8 й Ізіди,Донести до вірян священний дух.
Урочиста хода навкруг святині,
В «наосі»9 срібна статуя богині.
Пальмове листя, жбани, смолоскипи,
Священний Фаллос – символ над усім.
В середині храм має вигляд скиту,
Та все ж людей зійшлось чимало в нім.
Злостивий Сет10 в труну спровадив брата,
Озіріса. Пішла його шукати
Ізіда. Тіло мужа відшукала.
Та знов останки брата викрав Сет.
У нього зло до мертвого буяло —
Зло не назад живе, а наперед.
Озіріса щоб не похоронили,
Чотирнадцять частин нарізав з тіла
Сет злісно. І розкидав по Єгипту,
По Верхньому й по Нижньому в містах.
Здавалося, шукати – діло згибле,
Проте Ізіда стиснула вуста
І подалась на пошуки з сестрою
Нéфтіс11. Ще з Гором, Тоотом – юрбою…
Це перша дія священнослужіння,
Надалі – лиш для вищих ступенів,
Хто віддає вірянам повеління —
Пророків, містагопів і жерців.
Частина друга оргії нічної:
Безмовні хлопчаки́ у білих строях
На срібних тацях хліб несли і м’ясо,
Вино солодке й сушені плоди,
Сикеру12 розливали, що відразу
Ум застилає, мов солодкий дим.
Жрець хлопців відпустив і хутко двері
Замкнув. Подався в глибину печери,
Всіх обійшов з таємними словами,
Що перепусткою були у храм.
Між позолоченими ланцюгами
З кадильниць вився синій фіміам.
Цар дав усім релігіям свободу —
Він рахувався з вибором народу.
Був давній храм непоказним із виду,
Прорубаний у скелі грубий скит.
Цариця храм Озіріса й Ізіди
Для себе привела в належний вид.
Старого фараона Суссакіма
Донька, якій жерці корились німо,
Цариця Астіс з волі Соломона
Розбудувала скит і вглиб і ввись.
Звела в дворі пілони і колони,
Вівтар був лиш суворим, як колись.
Гранітні стіни по людському зросту,
Зручні низенькі для молінь помости,
На стелі небо, сонце, зорі, місяць,
А на підлозі звірі і трава.
Майстри зобразили все так уміло —
Навколишність у храмі, мов жива.
Зображення богів на всіх колонах,
Що пильно спозирають світ безсонно.
Бог Шу, що вітри буйні будить зрання,
Бог сонця Гор, бог місяця Тоот,
Шакал – Анубіс – бог бальзамування,
Баст з видом кішки, Міну з міста Копт.
Себех з Фаюме з видом крокодила,
Богиня Нейт, що сонце народила.
Веселощів богиня й компліментів —
Гатор, корова з видом весняним.
У виді барана Хентіементу —
Незрозумілий люду бог, страшний,
У глибині над вівтарем
