«відлиги» й «перебудови». У той час вони активно зверталися до козацької теми, виходили дослідження з історії козацтва. І в цих дослідженнях були спроби героїзувати Сагайдачного, вказати на значення його діяльності в українській історії.
Однією з найбільш відомих дослідниць козацтва часів «відлиги» й «перебудови» стала Олена Апанович (1919— 2000). Вона мала певний стосунок і до дисидентського руху. Принаймні українські дисиденти шанували її. Навіть називали «козацькою матір’ю». Сама ж Апанович зазнала переслідувань в 1972 р. – її звільнили з роботи.
Цікаво, що «козацька мати» за походженням не була українкою. Народилася в Росії. Її батько був білорусом, мати – полькою. Однак Апанович «стала українкою» й перенялася козацькою ідеєю.
Вона написала низку наукових робіт з історії українського козацтва, в яких також зверталася увага на діяльність Сагайдачного. Апанович намагалася героїзувати цього гетьмана. Їй належав сценарій науково-популярного фільму «Райські острови Сагайдачного», а також вистава «Гетьмани-будівничі української культури».
Олена Апанович
Відомою її науково-популярною роботою стали «Розповіді про запорізьких козаків». У ній Апанович говорить, що Хотинська битва 1621 р. викликала чималий резонанс. Різні автори прославляли українське козацтво. Прославлений був і гетьман Сагайдачний, якого автор подає як видатного персонажа історії.
«Польські поети, – писала Апанович, – складали поеми про події під Хотином, якими зачитувалися сучасники. Бояновський, Бартош Зіморович, Напольський, Рудоміна, Твардовський, Пашковський, Сарбєвський, Потоцький і багато анонімних поетів оспівували героїчні діяння запорозьких козаків, які, за словами польських авторів, «вкрили себе славою». Скрізь переписувалися, перекладалися, друкувалися щоденники учасників війни Любомирського, Прокопа Збігнєвського, Яна Остророга, Титлевського, а також листи Замойського і Збаразького…
Звістка про перемогу швидко розійшлася широким відлунням по Європі. На берегах Адріатики про подвиг українських і польських воїнів писав хорватський поет Іван Гундулич. В країнах Заходу, особливо в Німеччині, були відомі також писані латиною і живими мовами польські хроніки й монографії, повністю чи частково присвячені Хотинській війні…
У цій переважно апологетичній літературі щодо Польщі відзначалася і видатна роль козацтва у Хотинській війні і полководницьке її керманича Петра Конашевича Сагайдачного» .
Правда, у цих міркуваннях Апанович щодо прославлення українських козаків і, зокрема, Сагайдачного є деяка гіперболізація. У більшості згаданих авторів, які писали про Хотинську битву, можна зустріти оповіді про козаків, їхнього гетьмана. Однак у цій битві їм, як правило, відводилася допоміжна роль. А на перший план ці автори висували королевича Владислава, гетьмана Яна Кароля Ходкевича й шляхетське військо, очолюване цими провідниками.
