у нас є більше, ніж у Галілея, можливостей і для вимірювання часу, і взагалі для спостереження руху. Можна, наприклад, фотографувати об’єкт у різні моменти часу протягом спостереження його руху. Цим досить часто користуються астрономи, яким доводиться стежити за різними космічними об’єктами – зорями, планетами, кометами, галактиками.
Можна зняти тіло, що рухається, на кіноплівку. А ще цікаво спостерігати за тілом, що рухається, у стробоскопічному освітленні.
Уявіть собі, що ви знаходитеся в затемненому приміщенні. Якщо, наприклад, десь по столу котитиметься кулька, то в темряві ви її не побачите. Але якщо у приміщенні через маленькі інтервали часу спалахуватиме яскрава лампочка, то кулька в ці моменти ставатиме видимою. (Цей спеціальний пристрій, що керує спалахами лампочки, називають стробоскопом.) Освітлюючи в такий спосіб різні рухи різних тіл, можна отримати цікаву інформацію про характер рухів. Таке дослідження можна зробити ще зручнішим, якщо не просто спостерігати, а ще й сфотографувати тіло у стробоскопічному освітленні.
На цій фотографії видно кульку, що вертикально падає. Сподіваємося, ви помітили, що через однакові проміжки часу кулька проходить все більші й більші відстані? Спробуйте поміркувати над цим та визначити, яку ще інформацію можна отримати, аналізуючи цю фотографію.
При дослідженні руху потрібно знайти способи порівнювати різні рухи, адже замало буде, наприклад, просто сказати: цей автомобіль рухається швидше, ніж інший. Треба виявити, чому саме відрізняються рухи, як можна передбачити подальший рух будь-якого тіла, і таке інше.
Для того щоб це зробити, треба застосувати мову фізичних величин: шлях, час, швидкість.
У давні часи вчені намагалися описувати явища звичайною побутовою мовою. Але потім з’ясувалося, що звичайні розмови про тіла та явища ні до чого не ведуть: кожен має на увазі щось своє, і зрозуміти, про що саме йдеться, дуже важко. Крім того, поступово з’ясувалося, що треба кількісно порівнювати певні властивості об’єктів, які вивчаються. Таким чином у фізиці з’явилися фізичні величини.
Кожна з фізичних величин характеризує певну властивість об’єкта чи явища; при цьому її можна вимірювати, виражаючи за допомогою певних одиниць.
Наприклад, фізична величина час характеризує тривалість подій. Час вимірюють за допомогою різних годинників, а виражають хвилинах, годинах, місяцях, роках. Ми говоримо: тривалість шкільного уроку – 45 хвилин (або 3/4 години, або 2700 секунд).
Вимірюй усе, що доступно вимірюванню, та найчастіше в секундах, роби недоступне вимірюванню доступним.
Коли тіло рухається, воно весь час переміщується з одного місця простору в інше. Фізична величина шлях характеризує довжину того відрізку траєкторії, уздовж якої рухалося тіло. Вимірювати шлях можна лінійками, рулетками (але найчастіше шлях розраховують, вимірявши інші, пов’язані з ним, величини). Виражають шлях за допомогою різних одиниць: метрів, сантиметрів, дюймів,
