що гойдається, був замінений маленьким колесом, яке утримується спіральною пружиною (балансиром).
Дуже зручними виявилися спеціальні годинники-секундоміри, які можна пускати та зупиняти натисканням кнопки.
Сучасні наука й техніка застосовують ще більш точні (в тисячі разів!) годинники. Спочатку це були кварцові годинники, дія яких ґрунтується на коливаннях кварцових кристалів. Ще більш точними є так звані атомні годинники, за ходом яких визначається сьогодні тривалість основної одиниці часу – секунди.
Хоч атомні системи зовсім не такі, як механічні, все одно можна сказати, що там теж відбуваються певні коливання, властивості яких дозволяють використовувати їх для визначення малих (до трильйонних часток секунди!) проміжків часу.
Вимірювання довжини
Мабуть, першими в історії вимірюваннями були вимірювання довжини. Саме на їх прикладі можна побачити, що провести вимірювання – це порівняти значення вимірюваної величини з відповідною еталонною мірою цієї величини. (Нагадаємо, що еталон – це зразкова міра, яка призначена для відтворення, збереження та передачі одиниці вимірювання з максимальною точністю.)
Інакше кажучи, вимірювання – це виявлення того, скільки разів у вимірюваній величині вкладається певна одиниця вимірювання.
Наприклад, у Давньому Єгипті вимірювану довжину порівнювали з царським ліктем (близько 52,5 см) та малим ліктем (близько 45 см). А ось лікоть у Вавилоні становив приблизно 54 см. (Звичайно, для того, щоб ми мали уявлення про стародавні одиниці довжини, зараз ми їх виразили за допомогою одиниці, яку застосовуємо сьогодні, – сантиметра.)
Ну як, вам подобаються такі «еталони»? Спробуйте, використовуючи лікоть кожного з членів вашої родини (батька, мами, брата або сестри, бабусі і т. д.) для вимірювання, наприклад, довжини стола. Звичайно, ви здогадалися, що значення результатів цих вимірювань різнитимуться і що це дуже й дуже незручно.
Тут, напевно, ви пригадаєте знаменитий мультфільм про тридцять вісім папуг. Пам’ятаєте, як друзі намагалися визначити довжину удава різними мірками: мавпочками та папугами?
У Давній Русі для вимірювання довжини теж використовували цікаві одиниці. Порівняно з сучасними одиницями метричної системи значення цих одиниць такі:
1 вершок = 4,45 см,
1 аршин = 16 вершків = 71,120 см,
1 сажень = 3 аршини = 2,1336 м,
1 верста = 500 сажнів = 1,0668 км.
У Сполучених Штатах Америки та Великій Британії досить довго були поширені такі міри довжини:
1 дюйм = 2,54 см,
1 фут = 12 дюймів = 30,48 см,
1 ярд = 3 фути = 36 дюймів = 0,9144 м.
Оскільки у нас застосовується саме метрична система (або, як її зараз називають, SI – Система Інтернаціональна), треба пригадати, як саме вона та, зокрема, її основні одиниці з’явилися.
Уперше
