Можливо, ви зараз бачите яблуко, яке нерухомо лежить на тарілці, і вам, можливо, здається, що зовсім ніякі тіла на нього не діють? Але це не так! На нього діють тарілка та Земля, а саме яблуко у свою чергу (у відповідь!..) теж діє на ці тіла. Тобто існує важлива особливість, про яку фізики так і говорять: дія одного тіла на інше має характер взаємодії – якщо одне тіло діє на інше, то й інше тіло обов’язково діє на це перше.
Великий Ньютон відкрив закони, за допомогою яких можна пояснити багато реальних механічних явищ, що відбуваються в природі. Ці закони сформульовані саме для сил. Тепер у сучасних шкільних підручниках знамениті закони Ньютона формулюються дещо інакше, ніж це робив сам учений. А чи не хотіли б ви дізнатися, як вони були записані в ті давні часи?
Виявляється, їх було записано латиною, яка в ті часи була міжнародною мовою вчених і відігравала таку ж роль, яку нині, напевно, відіграє англійська. (До речі, в Росії навіть у підручнику з фізики 1915 р. формулювання великих Ньютонових законів теж наводилося мовою оригіналу – латиною.)
Наприклад, закон, який виявляв взаємодію тіл, – третій закон – у книжці Ньютона мав такий вигляд (можливо, хтось із вас, вивчаючи латину, його прочитає в оригіналі):
Lex III
Actioni contrariam semper et aequalem esse reactionem: sive corporum duorum actions in se mutuo semper esse aequales et in partes contraries dirigi
У перекладі:
Дія завжди є рівною та протилежною протидії; інакше: взаємні дії двох тіл одне на одне рівні між собою та напрямлені у протилежні сторони.
Фізики часто не вказують на конкретне тіло, що діє на певний об’єкт: вони скажуть, наприклад, що на м’яч, який скочується з похилої площини, діють сили тяжіння та тертя. За цими словами насправді стоять Земля й та сама площина, з якої скочується м’яч.
Таким чином, ідеться передусім про реальні тіла, а те, що між ними відбувається, фізик опише за допомогою фізичних величин!
На честь Ісаака Ньютона одиниця сили в Міжнародній системі одиниць була названа ньютоном (позначається Н). Якщо ви захочете відчути, що це за сила в 1 Н, то насипте у легку одноразову склянку приблизно 100 г цукру (разом зі склянкою буде трохи більше 100 г). Сила, з якою «цукрова» склянка буде діяти на вашу долоню, дорівнюватиме приблизно 1 Н.
Для вимірювання сили застосовують спеціальні прилади, які називають динамометрами. Ця назва походить від грецького слова «dinamis» – сила. (Зауважмо, що існують ще й спеціальні медичні динамометри для вимірювання сили м’язів; ці прилади називають просто силоміри.)
Найпростіший пружинний динамометр улаштований так само, як пружинні побутові ваги, тільки в динамометра шкала проградуйована в одиницях сили. Існують також інші види динамометрів, які широко застосовують у техніці, наприклад, для вимірювання тягової сили різних машин.
Однак можна знайти й інші способи вимірювання сили. З другого закону Ньютона нині відомо, що сила, яка діє на певне тіло, змінює швидкість його руху на певне значення; при цьому що більша сила – то більше змінюється швидкість. Ми знаємо, що фізичну величину,
