в будь-якому американському спортивному клубі нижчої ліги. Тут так само, як і в нас, не відчувалося нестачі у заборонених прийомах, і, на моє не цілком дилетантське око, практично кожен випад, удар і фінт волав про те, що супротивники не вирізняються розбірливістю в методах. Усе це тривало дуже недовго, і, незважаючи на свої сумніви щодо використаних прийомів, я відчув щось на кшталт гордощів за свою власність, коли Абдула Раїса оголосили звитяжцем.
Примирення відбулося з блискавичною швидкістю, і серед обіймів, пиятик і співів, що сталися опісля, я був готовий засумніватися в тому, що сварка була справжньою. Як не дивно, але мені також здалося, що я більшою мірою приковую до себе увагу, ніж колишні антагоністи. Користаючи зі своїх скромних пізнань в арабській, я виснував із їхніх слів, що вони плещуть язиками про мої професійні виступи, на яких я демонструю своє вміння звільнятися від найміцніших пут і вибиратися з імпровізованих казематів. Манера, в якій вели диспут, вирізнялася не лише дивовижною обізнаністю про всі мої подвиги, але й явною недовірою і навіть ворожістю до них. Тільки тепер я поступово став усвідомлювати, що стародавня єгипетська магія не зникла без сліду, але залишила після себе уривки таємних окультних знань і жрецької культової практики, що якось збереглися серед фелахів у формі забобонів настільки міцних, що спритність будь-якого заїжджого фігляра або фокусника викликає у них справедливу образу і береться під сумнів. Мені знову впала в вічі разюча схожість мого провідника Абдула з давньоєгипетським жерцем, або фараоном, або навіть усміхненим Сфінксом, я знову почув його глухий, утробний голос, і мною зателіпало.
Саме цієї миті, ніби на підтвердження моїх думок, і сталося те, що змусило мене проклинати ту довірливість, із якою я брав події останніх годин за чисту монету, тоді як вони влаштували справжнісіньку виставу, до того ж дуже неоковирну. Без попередження (гадаю, за сигналом, який непомітно подав Абдул) бедуїни накинулися на мене всією юрбою, і незабаром я вже був сповитий по руках і ногах, і так міцно, як мене не в’язали жодного разу в житті ні на сцені, ні поза нею.
Я пручався, скільки міг, але дуже скоро переконався, що одному мені не вислизнути від двадцятьох із гаком дужих дикунів. Мені зв’язали руки за спиною, зігнули до краю ноги в колінах і намертво скріпили між собою зап’ястя і щиколотки. Бридка шмата у роті й пов’язка на очах доповнили всю картину. Після цього араби закинули мене собі на плечі і стали спускатися з піраміди. Мене підкидало при кожному кроці, а зрадник Абдул невтомно кепкував із мене. Він знущався і глумився від душі; запевняв мене своїм утробним голосом, що дуже скоро мої магічні сили пройдуть превелике випробування, котре зіб’є з мене пиху, якої я набув у результаті успішного проходження крізь усі випробування, які мені пропонували в Америці й Європі.
– Єгипет, – нагадав він мені, – старий, як світ, і таїть у собі безліч загадкових первозданних сил, незбагненних для наших сучасних знавців, усі хитрощі котрих спіймати тебе в
