Казки про богатирів та лицарів. Сборник

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Казки про богатирів та лицарів - Сборник страница 27

Автор:
Жанр:
Серия:
Издательство:
Казки про богатирів та лицарів - Сборник

Скачать книгу

сестри. Шаш зрадів, що швагер переміг поганця. Погостилися і рушають далі. Шаш проводив їх, але коли вийшли на розпуття, він став каменем. Молодша сестра зібрала й свій палац в яєчну шкаралупу – і поїхали вже троє до середущої сестри.

      Знову погостилися. І другий Шаш зрадів своєму швагрові й пішов виправляти його у дорогу. А на роздоріжжі так само став каменем. Середуща сестра зібрала свій палац у шкаралупу від яйця – і їдуть до старшої.

      І там пригостилися. І третій Шаш, як вивів їх до розпуття, одразу став каменем. Старша сестра зібрала свій палац у шкаралупу від яйця – і всі їдуть додому.

      Вернулися у своє село, поставили чотири палаци і щасливо жили, бо не стало нечистої сили. Може, й тепер собі живуть. А казці кінець.

      Про Іванка-Попрянка

      Був один чоловік, і було у нього троє дітей – два хлопці й одна дівчина. Якось хлопці зібралися в поле, а сестрі наказують, щоб принесла їсти. Дівчина питає:

      – А як я потраплю, де будете орати?

      – Ми прооремо борозну, й будеш іти за тою борозною.

      А борозна, яку брати проклали, вела попри царський двір. Цар зрівняв борозну, що вела далі у поле, а проорав її до себе, на город. І дівчина, як несла братам їсти, зайшла в царський двір. Цар замкнув її в палаці.

      Чекають хлопці їсти, а сестра не йде. І сердиті, бо вже зголодніли. Вертаються увечері додому і бачать, що борозна повернута до царського двору. Та раз пішли додому. Питаються від матері:

      – Чому нам Марійка не принесла їсти?

      – Та я ж її послала, – каже мати.

      Тоді брати збагнули, в чому діло. На другий день старший прихопив сокиру і йде до царя – визволяти від нього сестру. Заходить у палац:

      – Добрий вечір!

      – Добрий вечір, ти прийшов у гості? То будемо гоститися.

      І думає цар, яким способом погубити хлопця. Наказав жоні, щоб зварила нараз чотири стегна із вола. Вона зварила і поклала на стіл. Каже цар хлопцеві:

      – Бери ти одне стегно, а я візьму друге і будемо змагатися: хто скоріше з’їсть, той переможе.

      Цар швидко обгриз м’ясо і кісткою вдарив легіня по голові так, що той одразу впав.

      Мати дома журиться і плаче.

      Пішов і молодший брат визволяти від царя сестру. Пішов і теж походив зле.

      Мати собі дома не знаходить місця. Але якось товкла чорний перець, чи як тоді казали – попер, і одна горошина упала на землю. Коли мати мела хату, побачила те зерня і подумала: «Я його не вимету, я його з’їм».

      І з’їла. І стала тяжка.

      Скоро народився в неї хлопчик. Коли мав три дні, то вже був такий, якби йшов третім роком. Раз питає матір:

      – Мамко, чи були у мене брати й сестри?

      Мати таїться:

      – Та… не знаю…

      Поприк не раз повертався до цієї розмови, і якось мати сказала, що в нього були два брати й сестра.

      – Ну, йду я їх шукати! – заявив малий.

      Узяв палицю в руки й пустився в дорогу. Заходить у двір

Скачать книгу