і той гріх, в якому я не винуватий!
Йоган. А хто п'ятнадцять років тому скористався цією обурливою чуткою?
Бернік. Ти доведеш мене до одчайдушних вчинків. І якщо ти заговориш, я всього зречуся. Скажу, що це змова проти мене, помста, хитрощі, щоб витягти в мене гроші.
Лона. Сором тобі, Карстене!
Бернік. Кажу вам, ви доводите мене до одчайдушних вчинків. Я боротимусь не на життя, а на смерть. Я всього, всього зречусь.
Йоган. У мене в руках два твоїх листи. Я знайшов їх у своєму чемодані серед інших паперів. Сьогодні вранці я їх перечитав; вони досить ясні.
Бернік. І ти їх покажеш?
Йоган. Якщо буде в цьому потреба.
Бернік. І за два місяці ти знов будеш тут?
Йоган. Сподіваюсь. Вітер попутний, за три тижні я буду в Нью-Йорку… якщо «Індіанка» не загине.
Бернік (здригнувшись). Загине? Навіщо їй гинути?
Йоган. І я тієї ж думки.
Бернік (ледве чутно). Загине?…
Йоган. Ну, Берніку, тепер я тебе попередив; постарайся за цей час уладнати справу. Прощавай! Можеш передати Бетті уклін від мене, хоч вона і прийняла мене не як сестра. А з Мартою я хочу попрощатись. Хай вона скаже Діні… Хай дасть мені слово… (Виходить наліво.)
Бернік (про себе). «Індіанка»?… (Раптом швидко до Лони.) Лоно! Не допускай цього!
Лона. Ти сам бачиш, Карстене, він мене більше не слухає. (Виходить наліво слідом за Йоганом.)
Бернік (дуже схвильований). Загине?…
Суднобудівник Еуне входить з правого боку.
Еуне. Вибачте, пане консул… Я не завадив?
Бернік (швидко обертаючись). Вам чого?
Еуне. Дозвольте мені одне запитання.
Бернік. Гаразд, тільки швидше. Яке?
Еуне. Мені хотілося б спитати: так-таки мене й звільнять безповоротно… якщо «Індіанка» завтра не відпливе?
Бернік. Ще чого? Вона ж готова до відплиття?
Еуне. Та воно так. Ну, а коли все-таки… мене напевне звільнять?
Бернік. Для чого ці марні запитання?
Еуне. Мені це дуже треба знати, пане консул. Дайте мені відповідь просто в вічі: мене тоді звільнять?
Бернік. Я коли-небудь ламаю своє слово?
Еуне. То виходить, завтра у мене відняли б моє становище в сім'ї і в колі близьких людей?… Я втратив би свій вплив на робітників… втратив би всіляку можливість бути корисним для тих, хто займає незначне і низьке становище в суспільстві?
Бернік. Щодо цього, Еуне, розмова між нами скінчена.
Еуне. Ну, то нехай «Індіанка» вирушає.
Коротка пауза.
Бернік. Слухайте, я не можу сам за всім простежити і за все відповідати. Чи можете ви поручитися мені, що ремонт проведено бездоганно?
Еуне (ухильно). Ви мені дали короткий строк, пане консул…
Бернік. Але ремонт все-таки зроблено ґрунтовний?
Еуне. Що ж, пора літня, погода сприятлива.
Пауза.
