вибачився. Тіло Лорен упало з кушетки. Чоловіки пройшли в задню частину машини, і молодший з них узяв Лорен за кісточки, а старший – за руки. Та коли він поглянув на грудну клітину жінки, його обличчя закам’яніло.
– Вона дихає!
– Що?
– Кажу тобі, вона дихає! Стрибай за кермо і їдь до лікарні!
– Повірити не можу! Казав же я, що ті двоє медиків якісь мутні.
– Стули пельку й кермуй. Я нічого не розумію, але вони про мене ще почують.
На очах обох шокованих інтернів поліційна машина різко обігнала швидку. Це ж «їхні копи»! Філіп хотів увімкнути сирену й помчати за ними, однак колега заперечив: він почувався спустошеним.
– Чому б це їм так летіти?
– Гадки не маю, – відказав Френк. – А може, це й не «наші». Вони всі однакові.
За десять хвилин інтерни запаркувалися біля поліційної машини, двері якої лишилися прочиненими. Філіп вийшов з авто й рушив до санітарного боксу. Він прямував до реєстратури, пришвидшуючись із кожним кроком, а тоді звернувся до працівниці за стійкою, навіть не привітавшись:
– У якій вона палаті?
– Хто, лікарю Стерн? – запитала чергова медсестра.
– Молода жінка, яку щойно привезли.
– Вона в третьому блоці, з нею Фернштейн. Здається, вона з його команди.
Старший поліціянт, що стояв позаду, поплескав його по плечі.
– Коновали, чим ви взагалі думали?
– Перепрошую?
«Звісно, перепросити не завадить, – думав поліціянт, – але цього не достатньо. Як він міг констатувати смерть дівчини, яка ще дихала у фургоні?»
– Ви хоч усвідомлюєте, що, якби не я, її б живою запхали в холодильник?
Він це так просто не залишить.
Тієї самої миті з блоку вийшов лікар Фернштейн. Він удав, ніби не помічає поліціянта, і звернувся одразу до молодого лікаря.
– Стерне, скільки доз адреналіну ви вкололи?
– Чотири рази по п’ять міліграмів, – відказав інтерн.
Професор дорікнув новачкові: мовляв, його поведінка свідчить про надмір зусиль, прикладених для порятунку жертви. А поліціянта він запевнив, що Лорен померла задовго до того, як лікар Стерн констатував її смерть.
А ще додав: єдина помилка медиків – те, що вони аж надто прагнули запустити серце пацієнтки і робили це за рахунок інших застрахованих осіб. Аби покласти край балачкам, він пояснив, що впорснута рідина скупчилася навколо перикарда.
– Коли ви різко загальмували, розчин потрапив у серце. Відбулася суто хімічна реакція, внаслідок якої серце запустилося. Це нічого не змінює, адже мозок жертви помер. Ну а щодо серця, то щойно з нього витече рідина, воно зупиниться, якщо цього не відбулося просто зараз, доки ми розмовляємо.
Він порадив поліціянтові попросити вибачення у лікаря Стерна за надмірну емоційність своєї промови, а самому медикові сказав заскочити до нього, перш ніж іти додому.
Поліціянт
