входити в свою нормальну роль, мені відмикався язик.
– Мені сказали, що ви знаменитість.
– Це також творчість Зіни, у неї багатий язик.
– Можливо… Що ви вийнятково твердий, зарозумілий парубок, якого не бере ніяка зброя. І я читала вашу статтю.
– Та, та, та! Виходить, я танк, сталевий тигр, мені ця місія імпонує у наш мілітарний вік. А яку статтю ви читали?
– Вже не пригадую.
– Це добрий знак… Щоб не перебільшити моєї зарозумілости. І ваше післанництво мені імпонує… Хто його автором? Чи також Зіна?
– Розуміється.
– Не тільки багатий язик, але й багата фантазія. Чим пояснити її агресивні наміри?
Вона не відповіла, а питала своє:
– А чи це правда, що ви аж такий…
– Зарозумілий? – перебив я її.
– Ну, хоч би.
– Хіба не бачите? Зіна і тут не помилилася. Зарозумілість – моя професія. Зіна і це прекрасно врахувала.
– Ні, це ширша опінія.
– Чи не агенція Ґалюпа? Як тут не бути зарозумілим… Стільки уваги. Але вибачте, чим можу вас погостити? Курите?
– Ні.
– Не курите? – вирвалось у мене щире здивування. – І, напевно, не п’єте?
– Чай, каву.
– Маю «рай-віски», «скач-віски»[104], коньяк, чері[105]…
– Не вживаю.
– Може, належите до «свідків Єгови»?
– Можливо.
– То, може, перейдемо до кав’ярні?
– Хіба тут погано? Маєте гарне мешкання.
– Гарне мешкання?!
– Багато книжок, журналів. Де берете час на читання?
– Просто читаю. Без часу. Інколи просто в роботі.
– На роботі? Коли?
– Я механік, мої машини крутяться, а я під їх шум читаю Міченера[106].
– І Франсуа Саган[107].
– Також. Вона забавна дама, шматок паризьких парфумів не зашкодить. Але вибачте… Знаєте що? Мене дуже кортить піймати вас на фото.
– Зжальтеся. Я фатально не фотогенічна. Говоріть щось далі.
Але я схопив апарат, що лежав на столі готовий для вжитку, і не встигла вона отямитись, як блиснула лампка.
– Це буде жах! Я протестую.
– Запізно! Я люблю жахи!
– Я ж перелякана, як коза.
– Це те найкраще. Безпосередність.
– Ха-ха-ха! – вперше засміялась вона. – Ви невмолимий… І неможливий.
– Вибачте. Я обіцяю надалі бути можливим.
– Обіцяйте, що, як вийде погано, – покажете мені. Я вражлива на фотогеніку.
– Обіцяю. Також, як вийде гарно. Ви ж, здається, абстрактна…
– Тільки не в фото.
– А чи фото не може бути абстрактним? Малювати кретинів чи фотографувати кретинів, яка різниця?
– Це точка
Скач-віски (
Чері (
Джеймс Елберт Міченер (
Саган Франсуаза (
