Пер Ґінт. Генрик Ибсен
Чтение книги онлайн.
Читать онлайн книгу Пер Ґінт - Генрик Ибсен страница 19
Дід із Довра: Що ж бо? Я ліву зіницю
Заріжу легенько, глядітимеш косо,
Та все, на що глянеш, побачиш таким,
Як ми його бачим. Праве око виймем…
Пер Ґінт: Здурів ти?
Дід із Довра: (кладе на стіл операційне приладдя)
Ось, бачиш – мої причандали,
По всьому дістанеш кінські окуляри.
Як глянеш, побачиш ти любку в красі
Й плести нам не будеш про глупу корову,
Ні льоху, що мала б гуляти в штанах.
Пер Ґінт: Дурак!
Придворний троль: Дурним це все тобі здається,
А в самій речі – ти дурак, не він.
Дід із Довра: Подумай – скільки прикростей гірких
Ти зразу можеш збутися повік!
Ти ж сам де знаєш – очі то криниця
Солоних сліз. На що ж вони здалися?
Пер Ґінт: Гаразд! Я знаю в Біблії це місце:
«Коли блазнить тя око – вирви зразу!»
Однак, коли усе те раз уже скінчиться,
Повернеш око?
Дід із Довра: Ні. Цього не буде.
Пер Ґінт: Як так, то я кланяюся низенько.
Дід із Довра: Чого ти хочеш?
Пер Ґінт: Піду у своясі.
Дід із Довра: О, ні! Сюди для кожного є вхід,
Та відсіля нема тобі дороги.
Пер Ґінт: Мене ти хочеш силою спинить?
Дід із Довра: Послухай тільки розуму, Принц Пер!
У тебе є талан на троля. Правда,
Він зовсім так поводиться, як троль?
І сам же ти хотів остати тролем…
Пер Ґінт: Їй Богу, так. Хотів остати тролем
Для дівчини і царства – милий Боже,
Чого то в світі чоловік не може?
Та все на світі має край і ціль.
Хвоста прийняв, бо думав – що ж, його
Коли захочеш, можна відчепити;
Штани дав скинуть: і так вони подерті
А вбрати їх назад зовсім не важко;
Нарешті я почав звичаїв вчитись,
Яких не знав я дома; поклянусь,
Що не корови скачуть, а дівчата…
Присяга – слово, вимовив – забув.
Та те, щоб я природи збувсь людської,
Щоб я не міг умерти чоловіком,
Як троль по горах тинятись довіку,
Усі по собі попалить мости,
Остати тролем тілом і душею,
О, ні! Підіть ви з ласкою своєю!
Дід із Довра: Ну годі вже! Урвався мій терпець!
В піжмурки ти задумав з нами гратись?
Та запортку! Ти знаєш, з ким говориш?
Наперед зводиш нам дочку з ума…
Пер Ґінт: Старий! Ти брешеш!
Дід із Довра: Мусиш одружитись!
Пер Ґінт: Ти важишся казати це?
Дід