в шкуру барана.
Пер Ґінт: (обтирає піт із чола) О, Боже!
Коли той сон проклятий вже скінчиться?
Дід із Довра: Куди післати? В царський двір?
Пер Ґінт: До бурси!
Дід із Довра: Роби, що знаєш з виродом. Та знай –
Що раз вже сталось, тому не відстатись,
Значить, Принц Пер – нащадок твій ростиме;
Такі нащадки на очах ростуть.
Пер Ґінт: Старий! Покиньмо раз уже дурниці –
А панна руку най подасть на згоду,
Бо ні богач я, ні з царського роду.
Печи, як хочеш, не добудеш криці!
Жінка в зеленій сукні зомліває; дівчата-трольчині несуть її геть.
Дід із Довра:
(хвилину дивиться на Пера презирливо, потім промовляє)
Жбурніть ним в безну, хай розіллєсь маззю!
Молоді тролі: (просять)
Дозволь погратись з ним в кота і мишку.
Дід із Довра: Не довго тільки. Лють мене змагав.
(Відходить)
Пер Ґінт: (переслідуваний молодими тролями)
Пустіть чортята!
(Хоче втекти через комин)
Молоді тролі: Кобольди і гноми
Кусайте ззаду!
Пер Ґінт: Ай!
(Хоче скочити в підвал)
Молоді тролі: Стискайте коло!
Придворний троль: Малим забава!
Пер Ґінт: (бореться з троленком, що вчепився йому в ухо)
Вироде! Пусти!
Придворний троль: Його по пальцях!
Уважно тільки – королівська кров!
Пер Ґінт: А ось де дірка мишача! (біжить туди)
Молоді тролі: Заткайте!
Пер Ґінт: А то з малими гірше, аніж з дідом!
Молоді тролі: Деріть на штуки!
Пер Ґінт: Будь я миш нікчемна!
(Бігає довкола)
Молоді тролі: (оточують його)
Стискайте коло! Гей, стискайте коло!
Пер Ґінт: (зойкає) Ах, будь я вош! (Падає)
Молоді тролі: Скачім йому у вічі!
Пер Ґінт: (під купою тролів)
Ратуй, матусю! Змилуйся, вмираю!
Здалека чутно дзвони.
Молоді тролі: По горах дзвонять. Йдуть вже чорноризці.
Тролі тікають із криком. Стіни зали валяться. Усе зникає.
VII. Картина
Темно, хоч око витни. Чутно, як Пер Ґінт б’є довкола себе ломакою.
Пер Ґінт: Скажи – ти хто?
Голос у тьмі: Я сам!
Пер Ґінт: Зійди з дороги!
Голос: Піди кругом! Для двох доволі місця.
Пер Ґінт:
(хоче пройти іншою дорогою, але наражається на опір)
Ти хто?
Голос: Я сам. А ти, чи сам – скажи!
