Пер Ґінт. Генрик Ибсен

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Пер Ґінт - Генрик Ибсен страница 21

Пер Ґінт - Генрик Ибсен Зарубіжні авторські зібрання

Скачать книгу

style="font-size:15px;">      (Хоче йти вперед, але знову наражається на опір)

      Го, го! Їх більше тут!

      Голос: Один тільки, Пере, що вічно встає,

      Кривий, що убитий і загнаний в кут,

      Кривий, що вмирає і далі живе.

      Пер Ґінт: (відкидає ломаку)

      Ледаще оружа! Давай п’ястуків!

      (Пробивається)

      Голос: Повір п’ястукові – дійдеш до мети.

      Пер Ґінт (вертається)

      Чи тут чи там, чи там чи тут,

      Однакий шлях, однака путь –

      Він там, він тут, кругом, де стань

      Явись, назвись, обухом грянь!

      Голос: Кривий.

      Пер Ґінт: Ні мертвий, ні живий, кобольд

      Без форми, маса, грязь, багно,

      Медвідь чи що … удар, ну бий!

      Голос: Кривий не ударить. Кривий не дурний.

      Пер Ґінт: Удар, як мужчина рукою міцною!

      Голос: Кривий побіждає-панує без бою.

      Пер Ґінт: Коли б то він карлик, щоб щипав мене,

      Хоч троль, хоч би відьма стара і гидка,

      Коби лиш не бити даремне по вітрі,

      Хропить уже навіть… Кривий!

      Голос: Що?

      Пер Ґінт: Удар!

      Голос: Як час його прийде – він візьме своє.

      Пер Ґінт: (кусає руки й пальці)

      Я кігті у тіло затоплю, зубами

      Уста покусаю, лиш бачити б кров!

      Чутно наче шум крил великих птахів.

      Крик птахів: Кривий співає?

      Голос: Іде крок за кроком.

      Крик птахів: Гей, сестри з далека і близька – сюди!

      Пер Ґінт: Спасти мене хочеш, дівчино єдина,

      Спішися на Бога, у лоб йому кинь

      Святий молитовник! Рятуй мене, гей!

      Крик птахів: Хитається!

      Голос: Нумо беріть його!

      Крик птахів: Сестри!

      Пер Ґінт: Як дорого треба платить за життя

      Такою страшною годиною муки!

      (Ламається й падає)

      Кривий: (розпливається в ніщо й кричить задихаючись)

      Сильний був. Стояли жінки коло нього.

      VIII. Картина

      Пер Ґінт лежить сонний під хатою.

      Пер Ґінт:

      (пробуджується, тьмяно, непритомно роззирається навкруг себе. Спльовує)

      Як смачно б з’ївся солений селедець!

      (Знову спльовує; раптом побачив Гельгу, яка йде і несе кошик із харчами)

      Мала! Ти ж відкіля забрела до мене?

      Гельга: Сольвейґа…

      Пер Ґінт: Й вона тут?

      Гельга: Он там із краю хати.

      Пер Ґінт: (швидко підводиться)

      Сольвейґа: (за хатою)

      Не зближуйсь до мене, бо буду кричати!

      Пер Ґінт: (зупиняється)

      Боїшся,

Скачать книгу