style="font-size:15px;"> – Гадки не маю, – відповідав Чарівник. – Я приїхав за власними інструментами, відвезу їх Глінді, з ними вона швидше виявить злочинця.
– Швидше ж, Чарівнику, не можна втрачати ні хвилини! – квапили його дівчатка.
Чарівник кинувся до своєї кімнати й одразу вискочив, як ошпарений:
– Він зник! Випарувався!
– Хто? – сполошилися подружки.
– Не хто, а що! Моя чорна валізка з чарівними інструментами! Її вкрали!
Друзі злякано перезирнулися. Справа набувала дедалі більшої зловісності.
– Це переходить всі межі! – вигукнув Чарівник. – Викрадено все чарівництво Країни Оз!
– Може, це Озма влаштувала? – припустила Бетсі.
– Виключено! – оголосив Чарівник. – Радше якийсь лиходій викрав Озму, а заодно й усі чарівні інструменти, щоб ми не змогли відшукати й покарати його.
– Бідолаха Озма! – вигукнули дівчатка одночасно. – Як же нам тепер бути, Чарівнику?
– Спершу спитаю поради в Глінди, заодно повідомлю їй, що й мої інструменти пропали. Може, вона щось придумає.
З цими словами Чарівник знову скочив на Дерев’яну кобилицю й щодуху помчав на захід. Дівчата не знаходили собі місця від горя. Навіть Латочка притихла. Нічого подібного в країні ще не траплялося. Злодій викрав добру фею Озму! Вони й уявити собі не могли такого нещастя. Але як інакше пояснити зникнення Принцеси?
– Не могла ж Озма зникнути, ні слова не сказавши? – міркувала Дороті. – І навіщо їй Книга подій? Або інструменти Чарівника? Адже вона могла просто попросити. Ні Чарівник, ні Глінда їй ні в чому не відмовляли. Отже, її справді викрав лиходій!
– Невже цей лиходій живе в Країні Оз? – запитала дівчинка Трот.
– А де ж іще? Адже через згубну пустелю пройти неможливо! І хто, крім мешканця Оз, міг знати про Книгу подій та Чарівну картину?
Аж ось до саду забігли хлопчики – Оджо й Ґудзик-розумник. Якщо ви не знаєте, хто це, я розповім вам про них. Оджо раніше жив у країні Жвакунів. Він і досі одягався, як було заведено на його батьківщині – блакитна курточка, блакитні штани до колін, блакитні черевички, блакитний капелюх зі срібними дзвіночками, які весело калатали при кожному його русі.
Щоб врятувати свого дядька, Оджо Щасливому довелося здійснити небезпечну подорож до Смарагдового міста. Тут він і залишився. Разом з ним прийшла Латочка.
Інший хлопчик, Ґудзик-розумник, раніше жив у американській Філадельфії. Одного разу він пішов погуляти й заблукав. Його знайшли Трот і капітан Білл. Разом з ними він і потрапив до чарівної країни.
– Привіт, Дороті! – першим привітався Ґудзик. – Кажуть, Озма пропала?
– Хто каже? – здивувалися подружки.
– Усе місто!
– Звідки вони знають?
– Желея Джемм всім розповіла, – втрутився Оджо. – Вона ходить і всіх підряд запитує, чи не бачив хто Озму.
– Навіщо даремно засмучувати людей! – насупилася Дороті. – Може, Озма ще знайдеться!
– Подумаєш,
