Монети для патріарха. Костянтин Когтянц

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Монети для патріарха - Костянтин Когтянц страница 13

Монети для патріарха - Костянтин Когтянц

Скачать книгу

бунту.

      Дехто – особливо з іноземців, ветеранів багатьох воєн – розумів, що винен у поразці сам Петро, який розкидав війська, вважаючи, що Карл далеко, а Карл виявився близько і пішов громити по частинах. І тут без поранених у спину ніяк не могло обійтися.

      Але ті, хто ловив себе на такій думці, починали читати молитви – не дай Боже, Петро здогадається.

      Проте ця історія мала продовження. За два тижні.

      …Підпрапорщик[52] Яків Ґава, прозваний так ще в дитинстві, перев’язав голову рукавом сорочки мертвого однополчанина. Царство тобі небесне, Петре, не найкращою людиною ти був, ну та хай тобі Бог простить, як я прощаю.

      А от повертатися до своїх не можна. Подряпина незначна, до того ж на потилиці. А якщо цар сказав: «усіх», значить, усіх.

      Ґава закусив губу, згадуючи минулу сутичку.

      Здавалося, німецький генерал, який ними командував, усе розрахував правильно. Росіян було набагато більше, також у них у складі кожного полку була команда списоносців – у шведів списів не було. До того ж майже всі російські кавалеристи були з «кіннотників старих служб», тобто ветеранами боїв з турками й татарами.[53] Та й у цій війні не перший раз. Сам він, Яків, уперше увігнав списа в татарина під Білгородом, невдовзі по закінченні Чигиринських походів. А бій був чисто кавалерійський, піхоти не мали ані ті, ані інші.

      Проте генерал не врахував, що важкі німецькі сідла, амуніція та озброєння, які Петро змавпував у німців, були заважкими для ногайських коней, що поставлялися до російського війська.

      А головне… Не той був настрій у війську, не той. Коли вони відбивали татарський напад на Білгород, то все було ясно – за тобою або твоя родина, або, якщо в самого нікого немає, такі ж, як ти, православні. Храми Божі в тебе за спиною. То й билися – може, не всі вміло, проте всі хоробро. Погнали татар. Дорогою ціною, але погнали.

      І потім, коли ходили на Казі-Кармен, теж усе було ясно – буде фортеця нашою, важче буде нападати татарам. Отож що гетьманові козаки, що государеві ратні люди – ніхто не тікав від пострілів. Узяли Казі-Кармен.

      А ця війна… Навіщо вона? Мовчали всі, ясна річ, бо довгий язик з головою рубають, але не той був настрій.

      До того ж учора саме ці шведи розбили чисельно більший російський загін, яким командував САМ.

      І не пішов Петро Олексійович за поразку помщатися, нас послав, а сам не пішов.[54]

      Шведи закрутилися, неначе сніжинки під час хуртовини, та якось трапилося так, що вони опинилися не проти роти списоносців, а проти роти простих драгунів. З кільканадцяти кроків обмінялися залпами з пістолів і вихопили клинки.

      Широкі й довгі шведські шпаги, якими можна було й рубати, – перша шеренга тримала їх перед грудьми, друга – над головою.

      Врізалися. Вдаривши міцним кулаком, шведи розбили ту частину, яка опинилася перед ними, погнали коней без вершників на інші російські роти. Далі бій перетворився на різанину.

      Яків перевдягнувся. Штани та жупан,

Скачать книгу


<p>52</p>

Прапорщик – в описаний час цей термін треба розуміти майже буквально, тобто в бою прапорщик міг бути прапороносцем.

<p>53</p>

Історичний факт.

<p>54</p>

Історичний факт.