занадто молодий, щоб отримувати власну платню. Слухайся Яхмоса. Йому відомі мої бажання та вказівки. – Імхотеп поклав руку старшому синові на плече. – Я довіряю тобі, Яхмосе. Коли я повернуся, ми ще раз поговоримо про законну посаду помічника.
Яхмос раптом почервонів від задоволення. Він трохи випростався.
Імхотеп вів далі:
– Пропильнуй лишень, щоб під час моєї відсутності все було добре. Подбай, щоб до моєї наложниці добре ставилися – з належною люб’язністю та повагою. Вона на твоїй совісті. Ти мусиш пильнувати за поведінкою жінок у маєтку. Сатіпі нехай прикусить язика. І дивися, щоб Собек як слід пояснив усе Кайт. Ренісенб також мусить чемно ставитися до Нофрет. А ще я не потерплю грубощів на адресу Генет. Знаю, жінкам вона часом здається надокучливою. Вона живе тут уже давно й вважає, що має привілей говорити те, що не завжди хочеться чути. У неї немає ні краси, ні вроди, але вона віддана, пам’ятай, і завжди була вірна моїм інтересам. Я не дозволю, щоб її зневажали чи ображали.
– Все буде зроблено, як ти велиш, – відповів на це Яхмос. – Але від слів Генет часто буває клопіт.
– Пф! Нісенітниця. Те саме можна сказати про всіх жінок. Від Генет не більше клопоту, ніж від решти. Щодо Камені, то він лишиться тут. Ми можемо найняти іншого писаря, а цей допоможе Горі. Щодо земель, які ми здали в користування тій жінці, Яйї…
Імхотеп удався в подробиці.
Коли нарешті все було готове до відплиття, Імхотеп завагався. Він відвів убік Нофрет і непевно запитав:
– Нофрет, ти задоволена тим, що лишаєшся тут? Може, тобі краще вирушити зі мною?
Та похитала головою і посміхнулася.
– Ти ж незабаром повернешся, – сказала вона.
– Місяці за три. Чи за чотири. Хто знає.
– От побачиш – час швидко мине. Мені тут буде добре.
Імхотеп метушливо додав:
– Я постановив Яхмосові – а той пильнуватиме за іншими синами – щоб до тебе ставилися з належною повагою. Якщо ти матимеш скарги, вони дорого заплатять за це!
– Я впевнена, Імхотепе, вони зроблять усе, як ти сказав. – Нофрет замовкла. Потім додала: – Кому я тут можу цілком довіряти? Хто дійсно дбає про твої інтереси? Я не маю на увазі членів родини.
– Горі, мій любий Горі. Він в усіх розуміннях моя правиця – людина зі здоровим ґлуздом і глибоким розумінням речей.
Наложниця повільно відказала:
– Вони з Яхмосом як брати. Можливо…
– Ще є Камені. Він теж писар. Я накажу йому тобі служити. Якщо матимеш скарги, він усе запише й надішле повідомлення мені.
Нофрет схвально закивала.
– І Генет, – вигукнув Імхотеп. – Ще ж є Генет.
– Так, – видобула Нофрет задумливо. – Що як ти поговориш із нею зараз, при мені?
– Чудова думка.
Послали по Генет, і вона прийшла з підлесливою жагою прислужити. Служниця почала була лементувати
