офіційного обшуку».
– Ваша піца, – молода офіціантка поставила перед Єгором замовлення.
Слідчий відсахнувся. Він настільки занурився в розмірковування, що начисто забув не тільки про свій голод, а і де він. Поліцейський вийняв з лівого вуха навушник і подякував. Відтак мовчки спостерігав, як дівчина (скоріше за все ще студентка) поставила поряд з піцою замовлений томатний сік, серветки та прибори. Запаморочливий аромат гарячої піци з сиром швидко роздражнив і примусив шлунок бурчати.
– Ви з поліції, правильно? – несподівано поцікавилася офіціантка й усміхнулася.
«Завзята дівка», – скривився Єгор.
На правій ніздрі в неї виблискувала крихітна сережка, а на лівій руці Єгор помітив старий шрам.
– А що? – обережно поцікавився.
– Та ні, нічого, – стенула плечима дівчина. – Просто не раз бачила, як ви прямуєте до міськвідділу. Вас насправді дуже легко запам’ятати.
– Гм… То он воно що, ви мене там бачили. І легко запам’ятали, – Єгор відчув, як його дратування зростає: тепер ще й про його особливу зовнішність нагадали. – Ну, якщо бачили й самі все зрозуміли, навіщо уточнювати? – уїдливо поцікавився.
У молодших класах його постійно дражнили через насичений мідний колір волосся, вій та велику кількість веснянок. А ще, через надто бліду шкіру. Тож навіть тепер його пересмикувало від будь-яких зауважень стосовно зовнішності.
«Єгоре, заспокойся. Вона не винна у твоїх проблемах».
– Вибачте, я просто так запитала, для розмови, – дівча знітилося. – Щось ще бажаєте замовити?
Єгор заперечно похитав головою.
– На сьогодні мені вистачить з головою, – дратуючись, відповів Єгор і вдруге поспіль пошкодував про сказане. «Єгоре, вона просто хотіла познайомитися. Ти ж це бачив».
Офіціантка зашарілася й, уникаючи погляду в очі, швидко пішла.
«Ну, принаймні вона від мене відчепилася», – вирішив, проводячи поглядом. І тільки коли дівчина опинилася достатньо далеко, згадав про намір замовити американо.
– А хай тобі! – не втримався від коментаря вголос.
Двоє дівчат за сусіднім столиком (перед ними лише дві склянки з лате) повернули голови й витріщилися на нього. І кожна подивилася оцінювальним поглядом. Відтак в однієї з них оцінювання змінилося зацікавленістю. Брюнетка усміхнулася, показуючи свої рівні білі зуби. Дівчина ніби між іншим провела рукою по красивому довгому волоссю, тим самим сподіваючись зацікавити Єгора.
«На Таню схожа, – вирішив слідчий і важко зітхнув. – Хоча ні. Таня значно худіша»
Єгор змучено взявся за свою вечерю.
Рівне. Понеділок, 16 березня 2020 року. 20:30
Двері ніхто не відчинив. Єгор оглянув поверх і, не надто довго розмірковуючи, натиснув на ґудзик дзвінка дверей сусіднього помешкання. З квартири долинало незрозуміле шарудіння, Єгор
