прочитала послання від Бофі. Чи не хотіла б вона приєднатися до нього за обідом у «Гаррі» (що, безумовно, означало, що платити буде не він), аби поспілкуватися з його давнім американським приятелем (вони, мабуть, зустрічалися зовсім нещодавно), Сайрусом Д. Ґрантом III, котрий відвідував Лондон уперше і не знав, як розважитися в місті?
– Сайрус Д. Ґрант III, – повторила донька графа.
Де вона раніше чула це ім’я? Ага, Вільям Гікі. Вірджинія взяла вчорашню «Дейлі експрес» і знайшла стовпчик пліток, ніби гравець, який перевіряє результати перегонів. «Сайрус Д. Ґрант III відвідає Лондон цього літа, щоб провести тут весь сезон, – повідомляв Гікі. – Зокрема, щоб поспостерігати за своєю кобилою на «Неболь-конвесті», перегонах короля Ґеорґа VI та королеви Єлизавети в Ескоті. Він прилетить до Лондона своїм літаком «Лір» і зупиниться в люксі Нельсона готелю «Рітц». Журнал «Форбс» назвав Ґранта 28-м найбагатшим чоловіком Америки. Мультимільйонером, – Вірджинії сподобалося слово «мульти», – котрий збагатився на переробній промисловості», – їй було байдуже слово «промисловість».
Нижче Гікі повідомляв, що «Воґ» назвав його одним із найбажаніших парубків на планеті.
– Але скільки ж тобі рочків? – пробурмотіла Вірджинія, вивчаючи світлину магната у статті.
На вигляд, може, сорок п’ять або й усі п’ятдесят. І хоча такого чоловіка важко було назвати вродливим, навіть хоча б презентабельним, число 28 застрягло в її свідомості.
Вірджинія написала Бофі записку, ласкаво приймаючи його запрошення, і додала, як сильно вона жадає зустрічі із Сайрусом Д. Ґрантом III. Можливо, вона могла б за столом сісти поруч із ним?
– Ви дзвонили, міледі? – запитав мажордом.
– Атож, Мортоне. Мені прикро казати, що мені не залишили іншого вибору, окрім як відмовитися від ваших послуг іще до кінця місяця.
Мортон не виглядав здивованим, оскільки йому не платили вже три місяці.
– Певна річ, я дам вам чудову рекомендацію, тому знайти іншу роботу не складе труднощів.
– Дякую, міледі, бо, зізнаюся, зараз не найкращі часи.
– Не впевнена, що розумію вас, Мортоне.
– Пані Мортон знову при надії.
– Але ж ви мені лише торік казали, що, на вашу думку, трьох дітей – більш ніж достатньо.
– Я й досі так вважаю, міледі, але, скажімо так, ми цього не планували.
– Варто ретельніше організовувати своє життя, Мортоне, і навчитися жити відповідно до своїх можливостей.
– Цілком згоден, міледі.
Вірджинія більше не могла відкладати відвідини управителя свого банку після того, як збентежена перукарка з Мейфера вручила їй неоплачений чек.
– Це якась помилка, – запевнила її Вірджинія і негайно ж виписала новий чек.
Але, вийшовши зі салону, гукнула таксі й попросила відвезти її до «Коутса» на Стренд.
