князівстві Руському встановлювались державні посади канцлера, маршалка, підскарбія і вищий судовий трибунал. Усе діловодство мало вестися українською мовою. У Києві передбачалося створити монетний двір для карбування власної монети. Українська армія мала складатися з шістдесяти тисяч козаків і десяти тисяч найманого війська.
Гадяцький договір виник не раптово і не на голому місці. Ще Богдан Хмельницький у 1656 році започаткував переговори з волинським каштеляном Станіславом-Казимиром Беньовським. Ці перемовини саме й вимостили дорогу до унії, підписаної в таборі під Гадячем 8 вересня 1658 року, за якою Річ Посполита реформувалася в державу трьох народів: польського, українського й литовського. Гетьманщина, за первісним текстом Гадяцької унії, у складі цієї держави набувала імені Великого князівства Руського, і це був величезний успіх дипломатії Івана Виговського. Успіх, який дозволив нерозривно поєднати Київську Русь і Гетьманщину. І показати, що Гетьманщина на рівні символів – це Київська Русь сьогодні.
Згідно з первісним текстом Гадяцької угоди, православні вірні зрівнювались у правах з католиками. Греко-католицька церква зберігалась, але не могла поширюватись на нові території. У спільному сенаті Речі Посполитої мало значно розширитись представництво українського православного духовенства. Києво-Могилянській колегіум за статусом мав дорівнювати Краківському університету. Гарантувались права та привілеї козацтва. За поданням гетьмана щороку сто козаків з кожного полку мали отримувати шляхетство.
Утім, польській шляхті такі перспективи видавались малосимпатичними. Ратифікуючи Гадяцький договір, польський сейм значно урізав його статті. У такому кастрованому вигляді українське суспільство не могло прийняти угоду. Особливе обурення викликало залишення у складі Польщі Волинського, Белзького та Подільського воєводств, польська сторона наполягала на обмеженні території Великого князівства Руського Київським воєводством. Лише зусиллями гетьмана Виговського вдалося трохи збити територіальні апетити поляків.
«Виговському на певному етапі вдалося добитися того, що сюди була включена і Чернігівщина, і Брацлавське воєводство, але суперечки йшли з приводу Волині, суперечки йшли з приводу Подільського воєводства…» – Віктор Горобець.
«Кінцевий варіант Гадяцької унії, варіант, ратифікований Сеймом, був немилосердно покалічений, порівняно з тим первісним текстом. І коли Пертяткович, посол від польського короля, приїхав до Івана Виговського і показав йому повний текст цієї угоди, то Іван Виговський сказав: “Ти смерть мені привіз…”», – Віктор Брехуненко.
Гадяцька угода, тим не менше, здетонувала війну з Росією. 21 вересня 1658 року московський цар видав грамоту з вимогою усунути неугодного Москві главу Української держави та оголошенням початку воєнних дій проти гетьманських полків. В Україну вступило велике царське військо – за різними джерелами, від сімдесяти до
