місце на килимі. – Звідси можемо зробити висновок, що її смикнули за волосся і вона впала на підлогу. Можливо, саме в цьому місці її й зґвалтували. А може, й ні. Ймовірність того, що вона тут померла, дуже висока.
Аманда знову зиркнула на годинник. Як і Віллу, їй дуже не подобалося, що криміналісти оперували категоріями типу «можливо» і «ймовірно» замість залізної певності.
– Це та частина, де ми залишаємо в спокої припущення і переходимо до твердої науки?
– Так, мем, – відповів Чарлі. – Як я вже казав, групи крові полегшують завдання. Кайлу побили й зарізали тут. На стінах видно бризки. – Він показав на навскісні сплески темної крові. – Убивця лютував, можливо, нетямився через те, що довелося за нею бігти. Чи, може, побачив з іншим чоловіком – з Адамом, найпевніше.
– Скільки часу тривав напад? – спитав Вілл.
Чарлі подивився на стіни, на підлогу, вкриту плямами.
– Від сорока до п’ятдесяти секунд. А може, й цілу хвилину чи дві, якщо було зґвалтування.
– За цими слідами можна визначити, чи намагався хтось його спинити?
Чарлі взявся рукою за підборіддя, вивчаючи кров.
– Насправді ні. Ці дуги загалом ідеальні. Якби йому завадили чи хтось намагався вхопити його за руку, щоб не замахувався, було б видно більше відхилень. А тут усе надзвичайно однорідно, наче машиною креслили вгору і вниз.
– Судмедексперт сказав, що Кайлу вдарили ножем щонайменше двадцять разів. Може, навіть більше.
Чарлі підійшов до відбитків взуття.
– Після того як вона померла, тут розгорнули діяльність. Із двох наборів відбитків видно, що тут ходили туди й назад люди – один з них лишив сліди, що відповідають черевикам Адама.
– Ознаки боротьби є?
Чарлі знизав плечима.
– Важко сказати, бо на підлозі килим. На гладенькій поверхні я міг би побачити, куди припадала вага тіла, чи хтось втрачав рівновагу, чи подавався вперед, щоб із кимось битися.
– Найімовірніше припущення? – вимогливо сказала Аманда.
– Ну… – знову знизав плечима Чарлі. – У більшому контексті місця злочину видається правдоподібним, що боротьба була. Точно я можу сказати одне – певної миті Адам опинився на колінах біля тіла. На його джинсах і носках взуття ми знайшли сліди крові. Маю гіпотезу, що він простягнув руку… – Чарлі сягнув рукою кривавого відбитка руки, – …і сперся рукою на стіну, щоб прикласти вухо до Кайлиного рота.
– Чому ви так вважаєте? – втрутився Вілл.
– У нього легкий наліт третьої негативної отут. – Чарлі показав на своє вухо. – Також є слід першої негативної на животі у Кайли, на що ви мені вказали раніше. Я роблю той самий висновок, що й ви, – він витяг ножа зі своїх грудей, коли нахилявся до неї. На зброї ми знайшли суміш обох груп крові.
– Відбитки пальців були?
– Лише один комплект. Попередньо скажемо, що Адамових, але це має підтвердити лабораторія. Також на ручці
