вікно. Злодєй грає на гітарі. Ніхто з пасажирів не наважується зробити вам зауваження, мабуть, у вас надто трагічні вирази облич.
У підземному переході – «Трубі» – повно народу, всі з роздовбаними гітарами, бубнами, гармоніками. Підлога всіяна недопалками і порожніми пляшками з-під портвейну. Найвідоміші співаки сидять просто на землі, слухачі й нечисленні перехожі утворили велетенське напівколо. Інші випадкові свідки «цоєманії» поспіхом і з неприхованим острахом намагаються якнайшвидше оминути цю вечірку. Ви вливаєтеся в цю галасливу компанію, зустрічаючи скрізь знайомих і друзів і п’ючи якусь смердючу рідину з півлітрової банки, яку рокери щойно пустили по колу. Хтось сміється, хтось плаче, якась парочка цілується попід стіною. Ти також сідаєш на підлогу спиною до холодних брудних кахлів, береш гітару і співаєш свою улюблену цоївську «Уже поздно, все спят…». Натовп підхоплює слова, і пісня лунає переходом, наче гімн невмирущій пам’яті. Підземелля співає хором.
Хтось крикнув, що надворі «урєла» накинулися на «нефорів», але їх небагато. Таке трапляється часто – гопники регулярно наїжджають сюди, аби розім’яти кулаки на неформалах. Наверх посунули найвідважніші бійці з тусовки. Біля самого входу в підземку зчиняється побоїще між рокерами і бритоголовою гопотою, що, наче зграя шакалів, виринула з темряви. Одначе цього разу урєла не розрахували свої сили. Їх виявилося замало. «Гопники сильні лише тоді, коли їх більшість. І нападають вони завжди ззаду і неочікувано, – зітхає ветеран суки, б’ючи нефорів. Таку тусовку запартачили. Мерзота.
Доводиться розходитися, бо офіціанти кафе «Париж» викликали ментів.
Кінець підземелля
Надходить осінь. Чудова і таємнича пора.
Ви переживаєте справжню трагедію: в підвалі з невідомих причин сталася дика пожежа, у полум’ї якої знайшов вічний спокій реліктовий електроорган «Мікі». Ця сумна звістка пройшлася ножем по серцю, адже ви саме зараз вирішили починати підготовку до запису першого великого альбому. Пояснень таємничій пожежі ви не знаходите – може, вогонь спалахнув випадково, а може, хтось підпалив вашу резиденцію навмисно, бо жителі будинку вже неодноразово писали на вас скарги до міліції. Хай там як, відтепер перебувати у підвалі неможливо і навіть небезпечно. Ви знову залишилися без постійної бази.
А ще за кілька днів ваш андеґраунд затопило водою: у підвалі прорвало каналізацію. Шляху в підземелля тепер не було вже остаточно. Ви змушені знову повертатися на квартиру до Шурика. Але андеґраунд на тому не скінчився. Все тільки починалось…
Альбом
Злодєй з Хетом притягли два ящики «Славіка». Шурик позносив якусь закусь з холодильника, ви з Колею і басистом Урфіном обладнали одну з кімнат Шурикової квартири під «студію», де і мав відбутися історичний запис вашого першого серйозного альбому. Шурику залишалося гуляти «на волі» всього кілька днів: його ось-ось повинні були забрати до армії. Тому часу у вас обмаль, ви поспішаєте.
Розпивши
