відрубує крайня жіночка. Що ж, треба трохи почекати.
Раптом відчиняються сусідні низькі дверцята, з яких виходить кілька міліціонерів з собаками. «Якась облава на стадіоні, чи що?» – промайнула думка. Ти ще раз грюкаєш щосили у броньовані ворота. Твій вчинок викликає легке заворушення серед напівсонних відвідувачів.
«Іди сюди!» – чуєш ззаду чийсь здавлений регіт. Це твій співкурсник Сергій Плющенко, що також іде на фізкультуру. Він згинається навпіл від істеричного сміху. «Щось трапилося на стадіоні! Не пускають, і менти чомусь…» – кажеш йому. «Ну ти даєш! – давиться сміхом Сергій, – Треба негайно тікати звідси. Це ж тюрма! Стадіон трохи вище, ти до нього ще не дійшов! А це ти ломишся у СІЗО». Він забирає тебе з-під цієї похмурої установи, й незабаром ти дійсно помічаєш рожеві стіни стадіону трохи вище по вулиці.
У роздягальні Плющенко розповідає хлопцям новий філ-факівський анекдот про те, як ти настирливо ломився в СІЗО на фізкультуру, і ти також смієшся разом з усіма, бо історія вийшла дійсно кумедною. Ти дуже полюбляєш різні веселі історії й анекдоти, а надто – про себе, нерідко спеціально створюючи смішні ситуації навколо своєї персони і втягуючи у них друзів, тому із задоволенням дозволяєш однокурсникам смакувати цю історію у найменших дрібницях. «Ну як там корєша на зоні?» – питають тепер хлопці щоразу, коли ви стрічаєтеся у роздягальні перед футболом.
«Сам ти підар!»
На початку літа, граючи в одному з міських переходів, ви познайомилися з Раєю – продюсеркою кількох андеґраундних груп, котра забажала допомогти у розкрутці і вам.
«У мене зараз у роботі кілька проектів, – каже Рая, мнучи великі червоні прищі на лобі. – Я домовляюся про концерти, у мене є власна апаратура. Я вам влаштую пару виступів, а якщо ви мені сподобаєтесь, – при цьому Рая все агресивніше тулиться до Вадика, торкаючись рукою його стегон, – то зможу організувати і гастролі. Заробимо грошей на подальшу розкрутку, а далі – запис альбому, столиця, постійні концерти. Я вже допомогла кільком групам. Ще ніхто на мене не скаржився. Всі лишаються задоволені. Раю знають усі на тусовці, можете спитати в колег». – Рая водить пальцями Вадимові по спині, вгрузаючи у його довге волося на потилиці, і ти помічаєш, як розширюються від жаху очі друга. Від її слів ви у захваті, особливо Вадим, котрий остаточно заціпенів під вправною рукою Раї.
Ви зуміли домовитися з Раєю про більш конкретні переговори, які повинні відбутися «на Парижі» – неформальному місці зустрічей і тусівок всіх рокерів. Рая бажає бачити на переговорах лише вас двох, тому всі інші члени групи лишаються на кухні у Шурика в нервовому очікуванні. Переповнені невиразними сподіваннями, хлопці відряджають вас зі Злодєєм «на діло», а самі вирішують зняти напруження пляшкою «Стругурашу».
Та ще до початку переговорів з вами трапляється непередбачуваний казус. Рая, побачивши Вадима, тане у посмішці і ласо заламує руки на пласких грудях. Вона вже готова запропонувати вам
