на смертельну небезпеку смерчу, серед американців трапляються любителі гострих відчуттів, яких називають «мисливцями на торнадо». Ці люди практично щоліта виїздять до Оклахоми чи в Техас, щоб на своїх машинах полювати на вихори. Коли відстань між торнадо і машинами стає мінімальною, сміливці виходять на дорогу і намагаються зняти вихор на фотоплівку. Вважається, що першими «мисливцями» у 50-ті роки минулого століття були Дейв Хоадлі, Роджер Дженсен і Нейл Бард. Кажуть, що сьогодні мисливців за торнадо вже понад сто чоловік. Зрозуміло, ігри зі стихіями не минають без жертв, можна тільки дивуватися, що за всю історію «полювання» загинуло лише сімнадцять чоловік. Можливо, це пояснюється тим, що, як свідчать самі «мисливці», багато з них здатні передчувати торнадо і визначати, у якому напрямку понесеться вихор.
Єдиний раз за всю історію спостереження за торнадо метеорологи змогли засікти радаром момент його зародження, щоправда, усього за 12 хвилин до його виникнення. Цей жахливий смерч був названий «Чудовиськом». Ученим у той день пощастило наблизити радари на відстань двох кілометрів від хобота, і одна бригада розглянула внутрішню структуру торнадо. У центрі так званого ока видно було чотири міні-смерчі. При цьому сусідні хоботи оберталися в протилежних напрямках, інакше навколишні їхні повітряні вихори сильно заважали б один одному, зіштовхуючись хоботами.
Монстр народився під хмарою о 6 годині 11 хвилин 3 травня 1999 року. Спочатку його не було видно. Але коли швидкість вітру збільшилася до 350 км/год, торнадо почав змінювати колір залежно від того, що в нього потрапляло. Спочатку смерч був білим від дощової води, потім потемнів, наситившись брудом і сміттям. Широка основа розміром з футбольне поле і рівні боки робили його подібним до пічної труби. Шлях смерчу висвітлювали спалахи розірваних ліній електропередач. Нарешті швидкість вихору досягла 510 км/год – найвищої з усіх зареєстрованих. Він зносив будинки з фундаментів, і рівень руйнувань дозволив віднести «Чудовисько» до класу F5. О 7 годині 44 хвилини найдовший і найруйнівніший торнадо нарешті «помер». Він проіснував 90 хвилин, пройшов шлях довжиною в 61 кілометр і зруйнував вісім тисяч будинків, завдавши мільярдних збитків. Загинуло 38 чоловік. Але тисячі людей завдяки своєчасному прогнозу врятувалися.
«Око» торнадо
Крім водяних і грязьових смерчів, бувають і… вогняні. Причиною їхнього виникнення можуть бути виверження вулканів і дуже вели пожежі. Дивовижної сили вогняний смерч утворився під час пожежі на лляній фабриці в канадському містечку Уїнклер 19 квітня 2000 року. Увечері на складах льону спалахнула одна з дерев’яних перегородок. Через 45 хвилин понад мільйон тонн льону перетворили склад на пекло. Повітря, нагріте до 500 градусів за Цельсієм, піднімалося вгору і створювало вогняну бурю. Поки робітники, ні про що не підозрюючи, намагалися гасити пожежу, різниця в атмосферному тиску сформувала смерч. Вогняний торнадо вийшов з-під контролю
