того як у 1927 році в Криму стався катастрофічний землетрус, на півострові була створена мережа сейсмічних станцій. З того часу в ялтинському Нікітському ботанічному саду його працівники ведуть спостереження за зміями і ящірками. Ці істоти покидають свої підземні нори і виповзають на поверхню задовго до того, як сейсмографи починають реєструвати хоча б найменші сплески геомагнітного поля.
Дуже чутливо реагують на катастрофу, що насувається, домашні чотириногі улюбленці. Коти й собаки не тільки намагаються врятуватися самі, але й намагаються вивести своїх господарів із небезпечного місця. Наприклад, вівчарка одного з жителів Ашхабада, відчувши загрозу задовго до початку підземних поштовхів (вони сталися 5 жовтня 1948 року), виявляла сильне занепокоєння. Її господарі повернулися додому пізно і не могли збагнути, чому тварина так нервує. Нарешті вівчарка схопила за сорочку маленьку дитину, яка спала в колясці, і метнулася за двері. Господар, побачивши це, рвонув зі стіни рушницю: він думав, що собака сказився… Але коли батьки вибігли з будинку, щоб наздогнати собаку, позад них з гуркотом упали стіни. Місто враз розсипалося, немов складалося з карткових будиночків. А от собака, що врятував немовля, зумів відшукати відносно спокійне місце. Після цього хазяїн вівчарки носив фотографію вірного друга із собою – разом з портретами дружини і дочки.
На жаль, люди далеко не завжди як слід реагують на попередження, що надходять з боку тварин. Найчастіше тільки після катастрофи жителі постраждалих районів пригадують, що напередодні катастрофи собаки просилися терміново на вулицю (або ж забивалися в якийсь куток; до речі, саме там звичайно виявлявся відносно безпечний простір). Кішки в таких ситуаціях бігають по приміщенню, намагаються сховатися, а то і взагалі втекти кудись подалі від будівель. Пацюки і миші також утікають з обжитих територій за кілька діб до початку підземних поштовхів. Надзвичайне занепокоєння виявляють птахи і мешканці акваріумів.
Наслідки спітакського землетрусу
Дуже рідко, коли на дивну поведінку тварин звертали увагу, кількість жертв стихії ставала значно меншою. Найпереконливішим прикладом є реакція влади китайської провінції Ляопін на дивну поведінку тварин цієї місцевості в 1975 році. Тоді занепокоєння виявляли собаки, кішки і кури взагалі кудись зникли, гуси і качки злякано злітали на дерева і дахи будівель. Коні носилися галопом, збиваючи людей, а місцеві корови рили копитами землю і постійно билися одна з одною. Щодо змій, то вони перервали сплячку і виповзли на поверхню незважаючи на те, що довкола лежав сніг. Четвертого лютого було прийняте рішення евакуювати мешканців міста Хайченг. Це дало змогу врятувати життя понад 100 000 людей: землетрус у 7,3 бала за шкалою Ріхтера майже цілком зруйнував місто.
Учені давно намагалися пояснити таку чутливість тварин, риб і птахів до підземних поштовхів. Швидше за все, вони реагують на незвичайні
