посилала прокляття на адресу кіно‚ яке навчило її заплющувати очі‚ обіймати партнера за шию‚ відхиляти обличчя трохи ліворуч‚ трохи праворуч‚ але яке ніколи не показувало найістотнішого‚ найважливішого. Вигадавши досконале виправдання (я не хотіла відразу тобі поступитися‚ бо не була певна‚ а тепер зрозуміла‚ що ти чоловік усього мого життя), вона чекала наступної нагоди.
Але побачила хлопця лише через три дні‚ на якомусь святі в міському клубі‚ де він тримав за руку одну з її подруг – ту саму‚ котра розпитувала її поцілунок. Марія знову вдала‚ ніби їй байдужісінько‚ витримала до кінця вечора‚ розмовляючи з дівчатами про артистів та про інших хлопців їхнього міста‚ вдаючи‚ ніби не помічає співчутливих поглядів‚ які вряди-годи кидала на неї котрась. Та коли прийшла додому‚ то відчула‚ що її світ обвалюється‚ проплакала цілу ніч‚ страждала протягом восьми наступних місяців і дійшла висновку‚ що кохання створено не для неї‚ а вона не створена для кохання. Відтоді вона міркувала про те‚ чи не піти їй у монастир‚ присвятивши решту життя тій любові‚ яка не ранить серце й не залишає болючих відбитків‚ – любові до Ісуса. У школі розповідали про місіонерів‚ які вирушали до Африки‚ й вона подумала‚ що в цьому може знайти вихід зі свого життя‚ такого вбогого на живі почуття. Тож вона вже будувала плани‚ як пострижеться в черниці‚ навчилася надавати першу допомогу (адже‚ як розповідали її вчителі‚ в Африці помирає багато людей)‚ приділяла значно більше уваги урокам з релігії й уявляла себе такою собі святою новітніх часів‚ що рятує людські життя та досліджує тропічні хащі‚ де живуть тигри й леви.
Але в той самий рік‚ коли їй виповнилося п’ятнадцять‚ вона відкрила не лише те‚ що цілуватися треба з розтуленими губами або те‚ що кохання є здебільшого джерелом страждань. Вона відкрила й дещо інше‚ а саме: мастурбацію. Це сталося майже випадково‚ коли вона розважалася тим‚ що лоскотала пальцем у себе між ногами в чеканні‚ коли мати повернеться додому. Вона мала звичай робити це‚ коли була малою дівчинкою й у такий спосіб досягала дуже приємного відчуття‚ аж поки одного дня батько захопив її зненацька за цим заняттям і добряче налупцював‚ не пояснивши причину. Вона ніколи не забувала про ту прочуханку‚ зрозумівши‚ що не слід доторкатися до свого тіла на очах у інших; а що вона не могла робити цього ані на вулиці‚ ані у себе вдома‚ де не мала окремої кімнати‚ то незабаром те приємне відчуття забулося.
Аж поки настав той вечір‚ приблизно через півроку після її невдалого поцілунку. Мати десь затрималася‚ Марія не мала чого робити‚ батько щойно пішов із дому з якимсь приятелем‚ не знайшовши цікавої програми по телевізору‚ тож вона роздивлялася своє тіло‚ шукаючи небажані волосинки‚ які відразу ж вискубувала пінцетом. На превеликий подив вона виявила якусь дрібну горошинку там‚ де стулялися сороміцькі губи. Вона стала гратися нею і вже не могла зупинитися; відчуття‚ яке вона при цьому спізнала‚ робилося дедалі приємнішим‚ дедалі гострішим‚ і все її тіло – передусім та його частина‚ якої вона торкалася‚ –
