style="font-size:15px;"> – Ні, це Найджел Моррісон.
– О! – вигукує Прайс. – Один із тих юних британських педиків, які стажуються в…
– Як ти знаєш, що він педик? – перебиваю його я.
– Усі вони педики, – знизує плечима Прайс. – Усі британці.
– А звідки ти знаєш, Тімоті? – шкіриться Ван-Паттен.
– Бачив, як він трахав Бейтмена в зад у туалеті банку «Морґан Стенлі», – каже Прайс.
Я зітхаю і запитую Престона:
– То де Моррісон стажується?
– Я забув, – каже Престон, чухаючи голову. – Може, «Лазард»?
– Де? – напирає Мак-Дермотт. – Перший Бостонський? «Ґолдман»?
– Я не впевнений, – відповідає Престон. – Може, «Дрексель»? Слухайте, він всього лиш помічник фінансового аналітика, а його огидна чорнозуба дівчина викуповує акції в кредит у якійсь дірі.
– То де будемо їсти? – питаю я, втрачаючи терпіння. – Треба замовити столик. Я не стоятиму в якомусь довбаному барі.
– Що це Моррісон надягнув? – питає сам себе Престон. – Невже справді костюм у клітинку на сорочку в клітинку?
– Це не Моррісон, – каже Прайс.
– А хто тоді? – запитує Престон, знову знімаючи окуляри.
– Це Пол Овен, – відповідає Прайс.
– Це не Пол Овен, – кажу я. – Пол Овен – з іншого боку бару, ось там.
Овен стоїть біля стійки у двобортному шерстяному костюмі.
– Він працює з рахунками Фішера, – каже хтось.
– Везучий єврейський покидьок, – каже Престон.
– Господи, Престоне, – кажу я. – А це тут до чого?
– Слухай, я бачив, як цей покидьок говорив по телефону з директором і крутив довбану менору.[39] Він приніс кущ Хануки в офіс минулого грудня, – несподівано каже Престон, незвичайно пожвавившись.
– Крутять дрейдель,[40] Престоне, – кажу я, – не менору. Крутять – дрейдель.
– Боже, Бейтмене, може, мені сходити до бару і попросити Фредді підсмажити тобі тих дебільних картопляних млинців? – питається Престон, щиро стривожений. – Отих… латкес?
– Не треба, – відповідаю я. – Але спокійніше з цим твоїм антисемітизмом.
– Голос розуму! – Прайс нахиляється, щоб поплескати мене по спині. – Наш звичайний хлопець.
– Так, звичайний хлопець, який, якщо тебе послухати, дозволив помічнику фінансового аналітика на стажуванні трахнути себе в зад, – з іронією кажу я.
– Я сказав, що ти – голос розуму, – каже Прайс. – І не казав, що ти – не гомосексуаліст.
– Чи не тріпло, – додає Престон.
– Так, – кажу я, дивлячись прямо на Прайса. – Спитай Мередіт, чи я гомосексуаліст. Вона відповість – одразу як витягне мій член з рота.
– Мередіт любить педиків, – спокійно пояснює Прайс. – Саме тому я її кидаю.
– О, хлопці, зараз розкажу вам анекдот, –
Семистовбурний свічник, символ іудаїзму.
Єврейська чотиристороння дзиґа.
