Відьмак. Вежа Ластівки. Анджей Сапковський

Чтение книги онлайн.

Читать онлайн книгу Відьмак. Вежа Ластівки - Анджей Сапковський страница 40

Відьмак. Вежа Ластівки - Анджей Сапковський Відьмак

Скачать книгу

годувати вас станемо…

      – А друїди, – холодно сказав Кагір, – пішли з Каед Ду. Саме на Стоки. Що за небувалий збіг обставин…

      Ґеральт поволі підійшов до бортника. Обіруч узяв його за кабат на грудях. Але за мить передумав, відпустив, розгладив одяг. Нічого не сказав. Ні про що не запитав. Але бортник і так поспішив із поясненнями.

      – Правду я говорив! Присягаюся! Хай я під землю провалюся, якшо збрехав! Пішли омельники з Каед Ду! Нема їх тама!

      – А є вони на Стоках, так? – загарчав Геральт. – Там, куди вам шлях, усій вашій галайбіді? Куди бажаєте собі збройний ескорт отримати? Кажи, хлопе. Але будь уважним: земля і насправді готова під тобою розступитися!

      Бортник опустив очі й неспокійно глянув на землю під ногами.

      Ґеральт промовисто мовчав.

      Мільва нарешті зрозуміла, в чому справа, вилаялася паскудно.

      Кагір презирливо пирхнув.

      – Ну? – підганяв відьмак. – Куди пішли друїди?

      – А хто їх, пане, знає, куди саме? – пробелькотів нарешті бортник. – Але на Стоках можуть бути… Так само як і деінде. Але ж на Стоках добрих дібров повно, а друїдові ради діброви мають…

      За бортником стояли вже, окрім старости Кроніна, обидві гамадріади, мати й дочка. Добре, що дочка вдалася у матір, не в батька, машинально подумав відьмак, бортник до дружини пасує, як вепр до кобили. За гамадріадами, як він помітив, стояли ще кілька жінок, куди менш вродливих, але з подібними ж благальними поглядами. Він глянув на Регіса, не знаючи, чи сміятися, чи лаятися. Вампір стенув плечима.

      – Якщо подумати, – сказав, – то бортник, Ґеральте, має рацію. По суті, цілком правдоподібно, що друїди вирушили на Стоки. Це й справді досить характерні для них терени.

      – Оця характерність, – погляд відьмака був дуже, дуже холодним, – є, як на тебе, досить великою, аби раптом змінити напрямок і мандрувати наосліп із оцими ось?

      Регіс знову стенув плечима.

      – А що за різниця? Подумай. Друїдів у Каед Ду немає, а тому напрямок цей належить виключити. Повернення за Яругу, як думаю, також не може бути предметом дебатів. А всі інші напрямки для нас однакого добрі.

      – Правда? – Температура голосу відьмака дорівнювала температурі погляду. – А з тих усіх, що лишилися, який, як на тебе, був би найбільш властивим? Той, спільний із бортниками? Чи якийсь цілком інший? Зумієш окреслити це у своїй незмірній мудрості? Вампір повільно повернувся у бік бортника, бортного старости, гамадріад й іншого бабства.

      – А чого то, – запитав він серйозно, – так лякаєтеся ви, добрі люди, що треба вам супровід? Що збуджує у вас страх? Говоріть щиро.

      – Ой, паничу, – застогнав Ян Кронін, а в очах його з’явився справжній жах. – Шо ви оте ще й питаєте… Дорога нам через Вогке Урочище! А там, паничу, страшно! Там, паночку, бруколаки, лист’єноси, ендріаги, іноги й усяка інша мерзота! Тож ледь два тижні, як лєший зятя мого цапнув там, та так, шо зять лише загарчати встиг

Скачать книгу