Пізніше цей факт стане однією з опосередкованих причин розколу ОУН. А поки, скориставшись інформацією з архіву, поліція заарештовує Романа Шухевича та його товаришів, яким, буде складно довести свою непричетність до дій ОУН та уникнути довготривалого ув’язнення.
Долю всіх заарештованих у зв’язку із замахом на Пєрацького мали вирішувати на двох послідовних судових процесах. Перший з них тривав у Варшаві з 17 листопада 1935 року до 13 січня 1936 року, другий – у Львові з 25 травня по 26 червня 1936 року. Обидва процеси, хоча були організовані у першу чергу за обвинуваченням у вбивстві Пєрацького, насправді охоплювали всю діяльність ОУН за останні чотири роки.
Основним обвинуваченням у Варшавському процесі була підготовка і участь у вбивстві міністра Пєрацького. На лаві підсудних сиділи Степан Бандера, крайовий провідник ОУН, Микола Лебедь, Дарія Гнатківська, Ярослав Карпинець, Микола Климишин, Богдан Підгайний, Іван Малюца, Яків Чорній, Євген Качмарський, Роман Мигаль, Катерина Зарицька та Ярослав Рак. Шухевич у цьому процесі був тільки свідком.
Процес продемонстрував галерею портретів української еліти: мало того, що підсудними були всі ті, хто пізніше керуватиме українським визвольним рухом аж до 1950-х років, то ще й їхніми адвокатами виявилися відомі українські громадські діячі, визнані громадою (причім не тільки українською) фахові юристи. Остання обставина настільки вплинула на суд, що прокурор, намагаючись позбутися авторитетних осіб у ролі адвокатів, спробував викликати декого з них, наприклад Степана Шухевича, як свідків, що позбавляло їх права виступати на процесі в ролі захисника.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «ЛитРес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию на ЛитРес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.
