не промовив ні слова, лише уважно дивився на Олександра і розумів, що той згадував головне призначення своєї сутності, шляхом минулих перевтілень і накопичених знань.
– Коли людина усвідомлює страхітливу природу Знання, вона усвідомлює, що смерть – незамінний побратим, вірний супутник що знаходиться завжди поруч, – сказав вголос Сашко. – Вона є головним фактором, що перетворює знання в енергію і реальну силу. Все в житті завершується дотиком смерті. І все, чого вона торкнулася, стає Силою, – він задумливо подивився вдалину, немов очікуючи почути відповідь у безкінечності.
– Основне, що потрібно від тебе, ти виконав. Згадав і усвідомив особисту низовину, – провідник підбадьорливо поплескав хлопця по плечу. – Тепер, тобі відома істина – що таке смерть для людей.
– Смерть – лише перехід до ще прекраснішого життя і звільнення від тягара.
– Вірно, – підтримав провідник. – Народження – не початок. Смерть – не кінець. І те, і інше – лише повторювані випадки в довгій послідовності життів, за допомогою яких людина піднімається вгору до духовного пізнання самого себе. Виконуючи своє завдання, ти, крім відновлення справедливої міри, зобов’язаний дати зрозуміти людям, що для них смерті не існує, бо вони безсмертні сини Божі. Смерть стосується лише фізичного тіла, вихід з якого звільняє людину від сліпої сили матерії. Адже, тіло людське і ця фізична матерія приховують духовні реалії, подібно до того, як серпанок дня приховує вічно сяючі зірки.
– Щоб люди це сприйняли, їм необхідно підвищити свій духовний рівень, позбавляючи себе від матеріальної залежності і страху смерті?
– Саме так! – Вигукнув Велес. – Розвиваючи свою свідомість, людство зуміє відрізнити правду від брехні! Крім того, розвиток свідомості дасть їм можливість розуміти життя і смерть набагато краще і розумніше, наскільки взагалі можливо. Людство зможе уникати болю і відчувати приголомшливу насолоду. Вмираючи, вони зможуть виявити, що розвиток після смерті можливий. Тоді життя для більшості людей стане великим ривком вперед.
– Яким чином, знищуючи людську плоть обплутану злобою і брехнею, я зможу допомогти їм розвинути свідомість? – здивувався хлопець.
– Людський недолік – бачити і не розуміти, чути і не слухати, – провідник карбував кожне вимовлене слово, намагаючись сфотографувати сказане в пам’яті Олександра. – Вбиваючи зло, засіле в тілі людини, ти звільняєш його дух від тяжкості і полону, що не дає розвиватися свідомості. Після фізичної смерті, його особистість відправиться в, так зване, чистилище, де буде вирішуватися його подальша доля: дати ще один шанс або почати життєвий цикл заново, тобто з пилинки. Одним словом, як убиті, так і ті невинні, які більше не загинуть від їхніх рук, знайдуть в кінцевому підсумку розвиток свідомості. Хто на що заслуговує. І це призведе до того, що ти будеш підвищувати людську свідомість, тим людям, які тебе будуть оточувати. І це допоможе зробити світ кращим для кожного.
– Виходить, що це найкращий спосіб жити, якщо хочеш бути корисним
