до нового життя в нормальних умовах вже описаних вище.
Самогубці другого роду, менш гідні, оскільки ними рухали егоїстичні мотиви, відразу ж після того як покинуть фізичне тіло занурюються в порожню безсвідомість, і залишаються в цьому стані до того терміну, коли повинна була наступити їх природна смерть. Потім, в результаті дії закону ритму вони прокидаються і займають своє місце у новому житті.
Слухаючи пояснення Велеса щодо потойбічного життя, Сашко прийшов до висновку, що час смерті точно визначено людською власною поведінкою, звичайно, якщо не брати до уваги таких ненормальних подій як самогубство.
Доля самогубців третього роду ще менш завидна. Це ті люди, зазвичай грубі і чуттєві, які наклали на себе руки, коли життя вирувало, часто рухомі пристрастю або страхом. У новому житті вони виявляються прикутими до земних речей, їх грубі бажання тримають їх біля землі і вони можуть бачити копії земних речей, повторені в тонкій матерії. Будучи не в змозі від цього звільнитися, вони живуть, зависнувши між цим світом і наступним. Проваджені бажаннями і пристрастями, яких вони не можуть цілком задовольнити, вони притягуються до тих місць на фізичному плані, де люди віддаються чуттєвим надмірностям і з’єднуються свідомістю з тамтешніми п’яницями і розпусниками. При цьому люди на фізичному плані відчувають посилення бажань і, хоча вони не усвідомлюють цього, для них це виявляється настільки ж згубно, як і для прив’язаних до землі душ, які шукають з їх допомогою задоволення.
– І це тільки мала дещиця потойбічного світу, – віщав Велес мисливцеві Світогорову, – лише та мізерна частина, яку тобі дозволено показати.
– У своїх снах, мені доводилося бачити вулиці цього міста і людей, які проживають у цьому світі, – згадав хлопець. – Тепер я можу пояснити сни, в яких моє тіло легко і швидко злітало ввись, або потихеньку ковзало по повітрю. Виявляється, це звичайна манера пересування в цьому посмертному світі.
У відповідь провідник лише загадково посміхнувся:
– У Всесвіті все живе і всі процеси носять коливальний характер: звук коливань, електрони, Земля навколо Сонця і т. д. Людина сприймає Світ органами своїх почуттів: зором, слухом, нюхом, дотиком і смаком. Тому, ти випромінюєш коливання і сприймаєш коливання, тобто все, що відбувається навколо тебе в якості коливальних процесів, в тому числі і біополе.
– Виходить, ніякої таємниці немає. Я постійно перебуваю в процесі коливання…
– І береш участь в життєдіяльності Всесвіту. Вічно.
– Постійно перевтілюючись, міняю старе віджите фізичне тіло на нове… і цей процес постійний… – задумливо промовив Сашко. – Я всього лише гвинтик у Божественній Свідомості…
– Ти не гвинтик, а воїн-мисливець Вогненного Світу, – поправив Велес.
– А в чому відмінність?
– Воїнів-мисливців лише кілька людей на сім мільярдів жителів планети Земля,
