від того, який з інстинктів домінує більше, він відноситься до певної категорії людства. Наприклад, людина живе за таким інстинктом:
«Хочу грошей, хочу жінку, хочу жерти і пити» і т. д. – Це «людина-тварина». Вона не замислюється ні над чим, тільки споживає.
Наступний тип – «людина-зомбі». Його розум обслуговує звички автоматизму і заперечує інтуїцію. Зомбі йде на роботу, після роботи традиційне пиво і додому. Так повторюється кожен день.
За ним слідує «людина-біоробот», яка не замислюється ні про що на світі. Ні про духовність, добро, зло, знаннях і т. д. Таких більшість. Ними легко керувати. Ними маніпулюють політики і церковники.
Якщо розум людини вміло керує звичками, інстинктами, але заперечує інтуїцію – це «демон» – четверта категорія людства. Він насолоджується своїм розумом, своєю волею.
Людина тільки тоді відбувся як ЛЮДИНА, коли вона вміло керує інстинктами і звичками, і керується в діях з Совістю. Ось тобі чотири керівництва людської психіки, з якою тобі доведеться зіткнутися: тваринний, зомбі, біоробот і демонічний.
– А п’ятий тип? – запитав Мисливець. – Ти казав про п’ять різновидів.
– Є ще п’ята категорія, – з жалем у голосі промовив провідник. – Це ті, що опустилися нижче тваринного рівня. До них відносяться вбивці за матеріальні засоби, насильники-шкуродери і їм подібні тварюки – рептилії, в людській особі. Скоро тобі належить познайомитися з ними і їх жертвами для відновлення справедливої Міри.
Вони увійшли в город, який вражав різноманітністю охайних і симпатичних будиночків так не схожих один на одного. На вулицях було багато зелених дерев, особливо фруктових. Транспорт повністю був відсутній, а люди то зникали, то з’являлися на рівних просторих дорогах.
– Ось воно – Життя після Смерті! – радісно сказав Велес, розводячи руки в сторони, показуючи супутнику красу і гармонію потойбічного світу. – Воістину це і є початок самої чудової, прекрасної свободи. Бо тут більше немає тієї гнітючої необхідності займатися непотрібними, чужими справами. Хоча, спочатку думки і почуття прагнуть доторкнутися до матеріальних речей.
Велес водив Сашка по всьому місту і пояснював облаштування потойбічного світу, звичайно в рамках дозволеного Всевишнім Богом, щоб не порушити інформаційний баланс між вимірами у Всесвіті. Тільки те, що повинен знати воїн-мисливець тимчасового простору.
Цікаво було дізнаватися про нове, незвідане життя після смерті. Що відбувається з людиною і куди вона потрапляє після закінчення життєвого путі. І то, як вона обходиться без життєво необхідних матеріальних благ. Наприклад, їжа, яка є однією з найбільших причин діяльності та особистих зусиль на фізичному плані, перестає мати там будь-яке значення, оскільки все харчування потрібне тонким людським тілам, автоматично поглинається з навколишньої атмосфери.
Так само як і на Землі, «повітря» там заряджене божественною життєвою силою. Воно виливається через Сонце і містить
