А викорчовувати лише в Живний четвер до схід сонця. То тоже так кажуть: бузина – це їго дерево».[130]
– «Пляц нечистий, там, де була бзина. Казали, шо там діти родять сі каліки і не вестиметься в родині. І казали, шо корчувати бузину не мож, лиш у четвер Живний, врано. А якшо тепер треба зрізати, то лиш до корінні, верх. Казали, шо там нечиста сила».[131]
– «Бзина має всерéдині порожнину, і кажут, шо там сидит той Юзик. Її не можна корчувати, лише в Живний четвер, в Чистий четвер. Зламати можна, але корчувати не можна. Та людина помирає. І це таке в Чернелици було точно».[132]
– «Там той, щез би. І того, кажут, шо не корчуют».[133]
– «Бзина – від диявола, казали, недобре. Погано його різати, корчувати».[134]
– «Не можна рубати бзину. Є така днина, шо сі но рубає. Бзину не кивáти. Ну бо кажут, шо в бзині сидит злий дух, то може покрутити людину. Але як бузина всхне, то тогди рубают. То там таке, кажут, шо сидит, шо як їго дерево вікорчуй, то може людину скрутити, спаралізувати… Той щезник…»[135]
– «Бузина недобре коло хати. То чортове дерево. В Живний четвер досвіта треба вирубувати, і ше й копійки кинути в корінь і так пригорнути».[136]
Побутують також уявлення, що чорт нібито «сидить у будяках».[137] Відповідно будяки («колюкó») називають «чортовим зіллям». Вірять, що їх можна вивести, закопавши на полі шкаралупки з крашанок: «То на Паску. Ето тодє шкаралупу… яйца крáсять, шкаралупи – всє в міску, – вісипать там, де колюкó ростуть, і во’бше по полю. Те зєллє, колюкó гостриє, то цьо воно – черняве зєллє (від назви чорта «пан чернявий» – В. Г.). То їхніє цьвєти. То воно ж як тим-вот, то воно зразу зникає. В любий день. Только зобрать і вінести їє туда. Я сама сипала. Сипала – прихожу, отам на поли конец – не мона влєзти. А ви тáк… Зобрала-зобрала, да занеслá – і нема по сєй день. Пропадают. Вони бояцца».[138]
Ще одна «чортівська» рослина – тютюн. Він нібито виріс із порохні від чорта, із чортової крові, із попелу від спаленого чорта тощо.[139] Побутують такі уявлення й досі: «Звідки тютюн узявся? Чорт насрав – і получилося, а ми його курім».[140] Нерідко «чортовим деревом» вважають осику: «Осика – то чортове дерево».[141]
Не можна нібито ховатися від блискавки й під старими дуплавими деревами: «Грім б’є в нечисті місця, де чорт сидит. В ялицю, смереку, бука, дуба. Де дупло є, кажут, там нечисте сидит».[142] На Вінниччині вірили, що чорт сидить у сухій вербі, що відображено й у прислів’ї: «Закохався, як чорт у суху вербу».[143] Подекуди застерігають перечікувати грозу під ліщиною: «Грім часто б’є в лєщину, бо там ховаєця нечистий».[144] З чортом пов’язують і таку аномалію дерева, як свічка (стрімка гілка, яка відходить від самої серцевини дерева): «На дрóва його. Палóть. Свєчка. Сатана поставіла вже ту свєчку».[145]
Чорт
Зап. 03.07.2015 у с. Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Яценюк Ганни Василівни, 1937 р. н.
Зап. 08.07.2015 у с. Чернелиця Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Сидорак Олені Степанівни, 1932 р. н.
Зап. 06.07.2015 у с. Кунисівці Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Кішки Параски Василівни, 1954 р. н.
Зап. 07.07.2015 у с. Дублення Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Стецюк Євдокії Григорівни, 1931 р. н.
Зап. 11.07.2015 у с. Чортовець Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Кучірки Олені Михайлівни, 1942 р. н.
Зап. 11.07.2015 у с. Олієво – Королівка Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Шевчук Анастасії Олексіївни, 1937 р. н.
Зап. 06.07.2015 у с. Кунисівці Городенківського р-ну Івано-Франківської обл. від Артиш Галини Іванівни, 1957 р. н.
Іларіон (Митрополит). Дохристиянські вірування українського народу: Історико- релігійна монографія / митрополит Іларіон. – К., 1992. – С. 60.
Зап. 31.07.2013 у с. Богуші Березнівського р-ну Рівненської обл. від Циці Домініки Петрівни, 1938 р. н.
Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – С. 305–313.
Зап. 21.08.1995 у с. Мала Фосня Овруцького р-ну Житомирської обл. від Гіроля Михайла Омеляновича, 1925 р. н.
Зап. 14.08.1995 у с. Велика Чернігівка Овруцького р-ну Житомирської обл. від Веремейчик Ганни Григорівни, 1912 р. н.
Зап. 15.07.2005 у с. Мшанець Старосамбірського р-ну Львівської обл. від Нагини Михайла Даниловича, 1932 р. н.
Булашев Г. Український народ у своїх легендах, релігійних поглядах та віруваннях. – С. 318.
Зап. 19.07.1996 у с. Обиходи Коростенського р-ну Житомирської обл. від Климчук Параски Прокопівни, 1924 р. н.
Зап. 06.08.2013 у с. Більчаки Березнівського р-ну Рівненської обл. від Комара Андрія Герасимовича, 1928 р. н.
