економічної доцільності і впроваджуєте блискучі маркетингові плани, аби рекламувати себе: «У нас найвисокоякісніший центр кровопускання світового рівня!» Або, можливо, проводите певний час разом із колегами в горах і дозволяєте їм пострибати зі скель із парашутом, обіймаючи одне одного, аби вони, повернувшись до центру кровопускання в лікарні, працювали з більшою любов’ю й довірою. Або ви, можливо, збираєте співробітників у гарячій лазні, аби вони розкривали одне одному душу, отримуючи навички щирого спілкування. Ви, мабуть, навіть навчаєте ваших пацієнтів і співробітників позитивного мислення, аби оптимізувати позитивну енергію під час кровопускання.
Ви можете собі уявити, що сталося, коли було доведено бактеріальну теорію, – коли Земмельвейс в Угорщині, Пастер у Франції та інші дослідники емпіричних гіпотез виявили, що основною причиною захворювань є бактерії? Це відразу пояснило, чому жінки хотіли, аби пологи в них приймали акушерки. Вони були чистіші. Вони милися. Це пояснило, чому на бойовищах більше людей гинуло від стафілокока, аніж від куль. Хвороби поширювали мікроби. Бактеріальна теорія відкрила нові площини для досліджень. Вона й дотепер залишається провідною в сфері охорони здоров’я.
Ось сила правильної парадигми. Вона пояснює, а потім скеровує. Проте проблема в тому, що парадигми, як і традиції, не поспішають помирати. Помилкові парадигми існують століттями після того, як знайдена краща парадигма. Наприклад, хоча в історичних працях пишуть, що Джордж Вашинґтон помер від інфекції горла, він, імовірно, помер від кровопускання. Набряк горла вказує на іншу причину. Тоді панівною була парадигма, яка визнавала, що шкідливі речовини містяться в крові, протягом двадцяти чотирьох годин йому спустили декілька пінт крові. Нам із вами радять не здавати більше однієї пінти[6] крові протягом двох місяців, якщо ми почуваємося добре.
Нова епоха розумової праці базується на новій парадигмі, яка докорінно відрізняється від «предметної» парадигми індустріальної епохи. Назвімо її парадигмою цілісної особистості.
Парадигма цілісної особистості
По суті, існує одна проста, всеосяжна причина того, чому так багато людей не отримують задоволення від своєї роботи і чому більшість організацій неспроможні задіяти чималі таланти, винахідливість і творчий потенціал своїх співробітників і стати по-справжньому видатними, довговічними організаціями. Вона витікає з незавершеної парадигми нас самих – нашого фундаментального переконання про природу людини.
Незаперечна істина в тому, що люди – не бездушне знаряддя праці, яке потрібно спонукати і контролювати; люди чотиривимірні і складаються з тіла, розуму, серця і душі.
Рис. 2.2
Рис. 2.3
Якщо проаналізувати всі (західні і східні) філософські й релігійні вчення, що збереглися наразі від початків писемної історії, ви виявите
Одна пінта дорівнює 0,47 літра. (
