чи є там настільки великі піщані хробаки, щоб проковтнути всю машину?
За столом запала тиша. Герцог тихо вилаявся, а тоді подумав: «Ні… Вони мають усвідомлювати реалії».
– У глибині пустелі є хробаки, здатні за раз заковтнути всю фабрику, – відповів Хават. – Ближче, край Оборонної Стіни, де ведеться основний видобуток прянощів, море екземплярів, здатних зламати фабрику і на дозвіллі зжерти її.
– Чому ж ми не захищаємо техніку щитами? – запитав Пол.
– Згідно зі звітом Айдаго, – пояснив Хават, – щити в пустелі небезпечні. Щит на одну людину приманить усіх хробаків у радіусі сотень метрів. Здається, наче вони вдихають у них убивче шаленство. Так сказали фримени, а в нас нема жодних підстав не довіряти їм. Айдаго не побачив жодних щитів на січі.
– Узагалі? – перепитав Пол.
– Було б доволі складно приховати таку річ серед кількох тисяч людей, – сказав Хават. – Айдаго мав вільний доступ у будь-яку частину січі. Він не побачив ані щитів, ані жодних ознак їх використання.
– Ось і загадка, – зауважив Герцог.
– Харконнени точно використовували тут багато щитів, – вів далі Хават. – Вони мали ремонтні бази в кожному гарнізоні, і їхні бухгалтерські записи свідчать про значні витрати на заміну щитів та їхніх частин.
– Можливо, фримени вміють нейтралізовувати щити? – поцікавився Пол.
– Гадаю, ні, – відказав ментат. – Звісно, теоретично це можливо: статичний удар із протилежним зарядом велетенської сили здатен зробити таке, але ніхто цього не перевіряв.
– Ми б уже про це почули, – сказав Галлек. – Контрабандисти тісно пов’язані з фрименами, тому вже давно роздобули б собі такий прилад, якби він існував. Та й ніщо не завадило б їм вивести його за межі планети.
– Мені не до вподоби, що таке важливе запитання лишається без відповіді, – сказав Лето. – Зуфіре, я хочу, щоб ти надав пріоритетне значення вирішенню цієї проблеми.
– Ми вже працюємо над нею, мілорде, – він прочистив горло. – До речі, Айдаго ось що сказав: щодо ставлення фрименів до щитів помилитися неможливо – вони їх веселять.
Герцог насупився і сказав:
– Зараз ми обговорюємо обладнання для видобутку прянощів.
Хават кивнув ад’ютантові на проектор.
На зміну солідо-проекції гарвестера прийшло зображення крилатої машини й зовсім дрібненьких фігурок людей навколо неї.
– Це транспортувальник, – сказав Хават. – По суті, це величезний ’топтер, єдине завдання якого – доставити фабрику до багатих на прянощі пісків, а тоді забрати її, коли з’явиться хробак. Вони завжди з’являються. Видобування прянощів полягає в тому, щоб набрати якомога більше й утекти з добутим.
– Це чудово пасує до харконненівських принципів, – зауважив Герцог.
Пролунав різкий гучний сміх.
Проекцію транспортувальника замінив орнітоптер.
– Ці
